У дитини 7-ми років підвищилася температура тіла до 39°С, з’явилися нежить, кон’юнктивіт і кашель. На шкірі відзначалися великоплямисті висипи, при огляді порожнини рота спостерігаються білуваті висипи на слизовій оболонці щік. Раптово з’явилося важке дихання і настала смерть при явищах асфіксії. Який діагноз найімовірніший?

Чому це правильна відповідь

Кір спричинюється вірусом кору, який належить до родини Paramyxoviridae, роду Morbillivirus. Це РНК-вмісний вірус із негативною одноланцюговою РНК, має ліпопротеїнову оболонку з поверхневими глікопротеїнами, що забезпечують адсорбцію та злиття з клітинними мембранами. Вірус не має клітинної стінки, не утворює спор і є облігатним внутрішньоклітинним паразитом з вираженою тропністю до епітелію дихальних шляхів та клітин імунної системи. Основними факторами патогенності вірусу кору є його здатність до утворення синцитіїв, пригнічення клітинного імунітету та масивної реплікації в епітеліальних і лімфоїдних клітинах. Вірус викликає виражену імуносупресію, що призводить до тяжкого перебігу інфекції та розвитку ускладнень. Саме ураження епітелію дихальних шляхів і набряк слизових оболонок мають ключове значення у формуванні асфіксії. Патогенез кору починається з проникнення вірусу через слизову оболонку верхніх дихальних шляхів, після чого відбувається первинна реплікація та генералізація інфекції з вірусемією. Подальше ураження епітелію дихальних шляхів, кон’юнктив і шкіри супроводжується гарячкою, кашлем, нежитем і кон’юнктивітом. Характерною ознакою є поява білуватих висипів на слизовій оболонці щік, що відповідають плямам Копліка, які є патогномонічними для кору. Клінічна картина кору включає високу температуру тіла, катаральні явища, великоплямистий висип на шкірі та специфічні ураження слизової оболонки рота. Раптовий розвиток важкого дихання і смерть при явищах асфіксії зумовлені гострим ураженням дихальних шляхів, набряком гортані або розвитком тяжких ускладнень з боку респіраторної системи, що є типовими для тяжкого перебігу кору у дітей. Діагностика кору базується на клінічній картині, епідеміологічних даних та лабораторному підтвердженні шляхом серологічного виявлення специфічних антитіл або молекулярно-генетичних методів. Імунітет після перенесеного кору є стійким і довічним. Профілактика здійснюється шляхом активної імунізації живою ослабленою вакциною. Сукупність катаральних симптомів, плям Копліка, характерного висипу і тяжкого ураження дихальних шляхів однозначно вказує саме на кір.