У дитячому колективі проведено планову вакцинацію проти кору. Яким методом можна перевірити ефективність проведеної вакцинації?

Чому це правильна відповідь

Вірус кору належить до роду Morbillivirus родини Paramyxoviridae, це РНК-вмісний вірус з оболонкою, містить гемаглютинін (H-протеїн) та фьюжн-протеїн (F-протеїн), які відповідають за адсорбцію та проникнення в клітини. Вірус тропний до лімфоцитів, макрофагів та епітелію дихальних шляхів, викликає імуносупресію через апоптоз CD4+ лімфоцитів та порушення функції дендритних клітин. Жива атенуйована вакцина проти кору (штам Edmonston або подібні) вводиться підшкірно чи внутрішньом’язово, викликає реплікацію вірусу в місці введення з подальшою імунною відповіддю. Основний захисний імунітет гуморальний: виробляються нейтралізуючі антитіла класу IgM (ранні), потім IgG (довготривалі), які блокують гемаглютинін та фьюжн-протеїн. Клітинний імунітет також формується, але саме рівень IgG корелює з захистом від захворювання. Ефективність вакцинації оцінюють саме серологічними методами: визначають титр специфічних антитіл IgG до вірусу кору в парних сироватках або через 4–6 тижнів після вакцинації за допомогою ІФА чи реакції нейтралізації. Захисним вважають титр IgG ≥ 1:200–1:400 (залежно від тесту) або сероконверсію. Цей метод прямий і стандартизований для оцінки поствакцинального імунітету проти кору. Інші методи неінформативні: вірусоскопічний (електронна мікроскопія) та вірусологічний (виділення вірусу) не застосовують після вакцинації, бо атенуйований вірус швидко елімінується; біологічна проба (зараження тварин) не використовується для кору; алергопроба оцінює гіперчутливість, а не захисний імунітет. Саме серологічний метод дозволяє кількісно підтвердити формування антитіл, що прямо корелює з захистом від природної інфекції.