У зоопарк доставлені антилопи з Африки. В їх крові виявлено Trypanosoma brucei gambiense. Чи становлять ці тварини епідеміологічну небезпеку?

Чому це правильна відповідь

Trypanosoma brucei gambiense є позаклітинним паразитом з ряду кінетопластид, належить до найпростіших класу джгутикових, має видовжену форму з одним джгутиком та ундулюючою мембраною, що забезпечує рухливість у крові та тканинах хазяїна. Паразит не утворює цист, капсул чи спор, його поверхня вкрита варіабельним глікопротеїновим покривом, який дозволяє антигенну варіацію для уникнення імунної відповіді. Основними факторами патогенності є кінетопласт з великою кількістю ДНК, ферменти для руйнування еритроцитів та лімфоцитів, а також тропність до крові, лімфи та центральної нервової системи. Патогенез сонної хвороби, викликаної T. brucei gambiense, розпочинається з укусу мухи це-це роду Glossina, яка вводить метacyclic trypomastigotes у шкіру, де вони перетворюються на bloodstream forms і поширюються лімфогенно та гематогенно. У гемолімфатичній стадії розвивається лімфаденіт і анемія, у менінгоенцефалітній — ураження ЦНС з сонливістю та комою. Імунна відповідь гуморального типу з продукцією IgM та IgG частково контролює паразитемію, але антигенна варіація дозволяє хронічну персистенцію. Клінічна картина формується повільно через низьку вірулентність гамбійського підвиду. Антилопи та інші дикі тварини Африки є природним резервуаром трипаносом, але T. brucei gambiense є антропонозним підвидом, адаптованим переважно до людини як основного хазяїна, з циклом передачі виключно через муху це-це. У тварин гамбійський підвид не викликає стійкої інфекції та не підтримує цикл передачі, на відміну від T. brucei brucei чи T. b. rhodesiense, які циркулюють у зоонозному резервуарі. Тому імпортовані антилопи з T. b. gambiense не становлять джерела інфекції для інших тварин чи людини за відсутності вектора Glossina в регіоні зоопарку. Діагностика базується на мікроскопії товстої краплі чи мазка крові з виявленням рухливих трипаносом, концентраційних методах або ПЛР; серологічні тести (CATT) використовують для скринінгу. Матеріалом служить кров, лімфа чи ліквор; диференціацію підвидів проводять молекулярними методами. У тварин паразитемія низька і транзиторна для гамбійського підвиду. Імунітет при трипаносомозі нестерильний через антигенну варіацію, переважно гуморальний з високим IgM; післяінфекційний імунітет відсутній. Вакцин не існує через варіабельність антигенів; профілактика полягає в контролі вектора, хіміопрофілактиці пентамідином у ендемічних осередках та уникненні укусів це-це. Саме варіант про відсутність епідеміологічної небезпеки є правильним, оскільки T. brucei gambiense є строго антропонозним збудником з циклом передачі людина–муха це-це–людина, а антилопи не слугують резервуаром для цього підвиду, на відміну від родезійського варіанту чи нагана у тварин. За відсутності вектора Glossina в зоопарку паразит не передається ні іншим тваринам, ні людині, що безпосередньо виключає небезпеку попри виявлення трипаносом у крові імпортованих антилоп. Цей підвид чітко відмежовується від зоонозних трипаносом за епідеміологією та резервуаром.