В ході копрологічного дослідження у працівників кав’ярні лікарями санітарно-епідеміологічної станції були виявлені округлі цисти, характерною ознакою яких є наявність чотирьох ядер. Імовірніше за все у цих працівників безсимптомно паразитує:
- А Дизентерійна амеба Правильна
- Б Балантидій
- В Лямблія
- Г Кишкова трихомонада
- Д Амеба кишкова
Чому це правильна відповідь
Дизентерійна амеба (Entamoeba histolytica) є патогенним найпростішим з типу Sarcodina, трофозоїти мають один ядерце, активно рухливі з псевдоподіями, цисти округлі діаметром 10–15 мкм з характерною ознакою — чотирма ядрами в зрілій формі (іноді видно хроматоїдні тільця у вигляді паличок з заокругленими кінцями). Цисти стійкі у зовнішньому середовищі, передаються фекально-оральним шляхом через забруднену воду, їжу, руки; саме цисти є інвазійною стадією для людини. У тонкій кишці цисти ексцистуються, утворюють трофозоїти, які колонізують товсту кишку, проникають у слизову за допомогою гіалуронідази та протеаз, викликаючи виразки з характерним виглядом «підритих країв». Основні фактори патогенності — адгезини (лектин Gal/GalNAc), пореформуючий токсин амебопорин, цистеїн протеази, що руйнують міжклітинні контакти та матрикс. Патогенез включає безсимптомне носійство (цистоносійство) у більшості випадків, коли трофозоїти живуть у просвіті кишки без інвазії; при зниженні імунітету чи дисбактеріозі розвивається амебна дизентерія з кров’янистим проносом, тенезмами, позакишкові форми (абсцес печінки, легень, мозку) через гематогенне поширення. Групове виявлення цист у працівників кав’ярні вказує на цистоносійство як джерело потенційного спалаху. Діагностика базується на копрологічному дослідженні з виявленням зрілих цист з чотирма ядрами або трофозоїтів з поглинутими еритроцитами в свіжому матеріалі; серологічні методи (ІФА, РІФ) для позакишкових форм, ПЛР для підтвердження. Диференціюють від непатогенної Entamoeba coli (цисти з 8 ядрами) та Entamoeba dispar (морфологічно ідентична, але не патогенна). Імунітет гуморальний з продукцією IgA в слизовій та IgG у крові, але нестерильний; профілактика — санітарно-гігієнічні заходи, контроль води та продуктів. Саме цей варіант правильний, бо ключова мікробіологічна ознака — округлі цисти з чотирма ядрами в копрологічному матеріалі; причинно-наслідковий зв’язок прямий: зрілі цисти E. histolytica з чотирма ядрами → безсимптомне цистоносійство у працівників громадського харчування → потенційне джерело фекально-орального зараження відвідувачів, на відміну від інших найпростіших, цисти яких мають іншу кількість ядер або морфологію.