При вимірюванні артеріального тиску у чоловіка віком 56 років встановлено зростання діастолічного артеріального тиску до 100 мм рт. ст. Від якого із наведених факторів в основному залежить величина діастолічного артеріального тиску?

Чому це правильна відповідь

Діастолічний артеріальний тиск визначається рівнем тиску в артеріях наприкінці діастоли шлуночків, коли аортальний клапан закритий і кровотік у аорту не надходить, тому тиск підтримується виключно еластичною тягою стінок артерій та опором артеріол. Периферичний опір судин створюється переважно артеріолами через тонус гладких м’язів їх стінки, який регулюється симпатичними волокнами та локальними метаболітами, обмежуючи стік крові до капілярів і вен під час діастоли. Збільшення периферичного опору уповільнює падіння тиску в артеріях між систолами, оскільки швидкість відтоку крові з артеріального русла зменшується пропорційно опору за законом Ома для гемодинаміки. Еластичні властивості аорти та великих артерій амортизують систолічний викид, але діастолічний тиск у стабільному стані прямо пропорційний периферичному опору при фіксованому серцевому викиді. Зворотний зв’язок реалізується через барорецептори дуги аорти та каротидного синуса, які при підвищенні діастолічного тиску посилюють парасимпатичний вплив і зменшують симпатичний тонус до артеріол, знижуючи опір для нормалізації тиску. Саме периферичний опір судин як основний детермінант відтоку крові з артеріального русла в діастолу безпосередньо визначає рівень діастолічного тиску незалежно від моментного викиду шлуночка.