У хворої дитини з явищами гнійного керато-кон'юнктивіту лікар-офтальмолог запідозрив бленорею (гонорейний кон'юнктивіт). Якими методами лабораторної діагностики слід скористатися для підтвердження діагнозу?

Чому це правильна відповідь

Neisseria gonorrhoeae є грамнегативним диплококом ниркоподібної форми, клітини розташовуються парами з увігнутими поверхнями одна до одної, не утворює спор, капсули чи джгутиків, але має пілі, які забезпечують адгезію. Клітинна стінка містить тонкий шар пептидоглікану та зовнішню мембрану з ліпополісахаридом (ендотоксином), що визначає грамнегативне фарбування. Гонокок дуже чутливий до зовнішніх умов, швидко гине при висиханні, тому вимагає спеціальних умов транспортування та культивування. Основними факторами патогенності є пілі типу IV для прикріплення до епітелію слизових, білок опацитету для уникнення фагоцитозу, ліпополісахарид як ендотоксин та здатність до антигенної варіації поверхневих структур. Гонокок має тропність до циліндричного та перехідного епітелію сечостатевих шляхів, прямої кишки та кон’юнктиви. При бленореї новонароджених інфекція передається під час пологів від матері з гонореєю, що призводить до гострого гнійного кон’юнктивіту. Патогенез гонорейного кон’юнктивіту характеризується проникненням гонококів через кон’юнктиву, швидким розмноженням на поверхні епітелію та інвазією в підепітеліальний шар з залученням нейтрофілів. Ендотоксин та запальна реакція викликають масивний гнійний ексудат, набряк повік, гіперемію та можливе ураження рогівки з ризиком виразки та сліпоти. Вроджена імунна відповідь з нейтрофілами домінує, але набуті антитіла не забезпечують стійкого захисту через антигенну мінливість. Діагностика бленореї базується на взятті гнійного виділень з кон’юнктиви для мікроскопічного дослідження мазків, пофарбованих за Грамом, де виявляють грамнегативні диплококи всередині нейтрофілів, що є характерною ознакою. Остаточне підтвердження вимагає бактеріологічного методу — посіву на шоколадний агар з антибіотиками або селективні середовища (Thayer-Martin) в атмосфері з підвищеним CO2 з подальшою ідентифікацією за оксидазопозитивністю, ферментацією глюкози без мальтози та сахарози. Серологічні методи малоефективні через перехресні реакції, ПЛР застосовується в сучасній практиці, але класично для гострої бленореї ключовими є мікроскопія та культура. Імунітет при гонорейній інфекції слабкий, переважно місцевий з секреторними IgA, післяінфекційний імунітет нестійкий через антигенну варіацію. Специфічної вакцини немає через мінливість поверхневих антигенів. Профілактика бленореї новонароджених включає обов’язкове закапування 1% нітрату срібла чи антибіотиків в очі відразу після народження (метод Креде), а також лікування гонореї у вагітних. Саме варіант мікроскопічного та бактеріологічного методів є правильним, оскільки при гнійному кон’юнктивіті з масивним ексудатом ключова ознака — виявлення грамнегативних внутрішньоклітинних диплококів у мазку та виділення культури з характерними властивостями. Прямий причинно-наслідковий зв’язок полягає в тому, що морфологія та вимогливість N. gonorrhoeae дозволяють швидко запідозрити діагноз мікроскопічно, а культура підтверджує вид, відмежовуючи від менінгокока (ферментує мальтозу) чи інших грамнегативних коків.