У пацієнтки під час мікроскопії мазків, які приготовили з виділень із піхви, виявлено грамнегативні бобовидні диплококи. Який попередній діагноз можна встановити?
- А Сифіліс
- Б Гонорея Правильна
- В Токсоплазмоз
- Г Хламідіоз
- Д Мікоплазмоз
Чому це правильна відповідь
Збудником гонореї є Neisseria gonorrhoeae — бактерія, грамнегативний диплокок бобовидної форми, клітини якого розташовуються попарно з увігнутими поверхнями, зверненими одна до одної. Це нерухомий мікроорганізм, що не утворює спор і не має капсули, з типовою грамнегативною клітинною стінкою, яка містить ліпоолігосахарид, що бере участь у розвитку запалення. Основними факторами патогенності Neisseria gonorrhoeae є пілі та зовнішні мембранні білки, які забезпечують адгезію до циліндричного епітелію урогенітального тракту. Антигенна мінливість пілі дозволяє збуднику уникати ефективної імунної відповіді. Ліпоолігосахарид клітинної стінки викликає виражену місцеву запальну реакцію з гнійними виділеннями. Патогенез гонореї пов’язаний із передаванням збудника статевим шляхом і колонізацією слизової оболонки піхви та шийки матки. Бактерія активно розмножується на поверхні епітелію, проникає в клітини та стимулює притік нейтрофілів, що зумовлює розвиток гнійного запалення. У жінок захворювання може перебігати малосимптомно, але при мікроскопії виділень зберігається характерна морфологічна картина. Основою первинної діагностики є морфологічне дослідження мазків із виділень статевих шляхів. Виявлення грамнегативних бобовидних диплококів є класичною ознакою гонококової інфекції. Саме така мікроскопічна картина дозволяє встановити попередній діагноз ще до проведення культуральних або молекулярних досліджень. Ключовою мікробіологічною ознакою з умови задачі є наявність грамнегативних бобовидних диплококів у мазках із піхвових виділень. Це має прямий причинно-наслідковий зв’язок із властивостями Neisseria gonorrhoeae та типовим перебігом урогенітальної гонореї, що дозволяє обґрунтовано встановити саме цей попередній діагноз.