Біля інфікованої рани збільшилися регіонарні лімфовузли. При гістологічному дослідженні в них виявлено збільшення кількості макрофагів, лімфоцитів і лімфатичних фолікулів в кірковому шарі, а також велику кількість плазматичних клітин. Який процес в лімфатичних вузлах відображають виявлені гістологічні зміни?

Чому це правильна відповідь

Виявлені зміни належать до імунної відповіді на локальне інфекційне ураження та відображають активацію адаптивного імунітету. Антигени з місця інфекції транспортуються до регіонарних лімфатичних вузлів, де відбувається презентація антигену макрофагами та дендритними клітинами лімфоцитам. Цей процес призводить до проліферації В- та Т-лімфоцитів, активації вторинних лімфатичних фолікулів і гіперплазії кіркового шару вузла, що є морфологічним маркером антигенної стимуляції. Молекулярною основою є взаємодія антиген-презентуючих клітин з Т-хелперами через MHC-II та костимулюючі сигнали, що призводить до продукції цитокінів (IL-2, IL-4, IL-6), які стимулюють проліферацію та диференціацію лімфоцитів. Ці сигнальні каскади запускають розширення гермінативних центрів, активне соматичне гіпермутаційне ремоделювання генів і селекцію високоспецифічних клонів В-клітин, що пояснює збільшення кількості лімфатичних фолікулів. Клітинною відповіддю є трансформація В-лімфоцитів у плазматичні клітини, які синтезують антитіла. Скупчення великої кількості плазмоцитів у вузлі свідчить про активний гуморальний імунітет і формування специфічних імуноглобулінів, які направлені проти патогену. Макрофаги, що накопичуються в синусах, здійснюють фагоцитоз мікроорганізмів та імунних комплексів, що є частиною механізму клітинної елімінації. На системному рівні активовані лімфовузли виконують фільтраційну, бар’єрну та ефекторну функції, що запобігає поширенню інфекції. Розвиток блокування та збільшення вузла відображає продукцію антитіл і клональну експансію активованих популяцій. Така реакція є адаптивною, локальною та оборотньою за умови усунення антигенного стимулу. Саме антигенна стимуляція є правильним варіантом, тому що описані гістологічні зміни відповідають фізіологічним механізмам активації специфічного імунітету після проникнення інфекційного агента. Інші варіанти не пояснюють проліферативних змін, формування гермінативних центрів і масового виникнення плазматичних клітин.