В експериментальної тварини зроблено двобічну перерізку блукаючих нервів. Що станеться з її диханням?

Чому це правильна відповідь

Блукаючі нерви містять аферентні волокна від механорецепторів легень, насамперед рецепторів розтягнення, які беруть участь у рефлекторній регуляції дихального циклу. Їх імпульсація надходить до дихального центру довгастого мозку і модулює тривалість фаз вдиху та видиху. Одним із ключових механізмів є рефлекс Герінга–Брейєра, при якому розтягнення легень під час вдиху активує вагальні аференти і гальмує нейрони вдиху. Це обмежує глибину вдиху та сприяє переходу до видиху, забезпечуючи нормальну частоту дихання. При двобічній перерізці блукаючих нервів цей зворотний зв’язок зникає. Дихальний центр позбавляється гальмівних сигналів від рецепторів розтягнення, тому фаза вдиху подовжується і вдих стає більш глибоким. Подовження вдиху автоматично збільшує тривалість усього дихального циклу, оскільки перемикання фаз відбувається повільніше. Це призводить до зменшення частоти дихальних рухів. Таким чином, відсутність вагального контролю з боку легень викликає рідке та глибоке дихання, що є прямим наслідком порушення механізмів рефлекторної регуляції дихального ритму.