Унаслідок хронічних захворювань при розростанні сполучної тканини у паренхімі печінки (фіброз) спостерігається порушення циркуляції крові у класичних часточках. Який напрямок руху крові в таких часточках?

Чому це правильна відповідь

Описаний процес стосується фіброзу печінки, що призводить до ремоделювання архітектоніки часточок і порушення внутрішньоорганного кровообігу. Незважаючи на патологічні зміни, класична організація печінкової часточки зберігає базовий напрямок руху крові: від портальних трактів на периферії до центральної вени в центрі. Це відображає основну функціональну організацію печінкової тканини, де синусоїди слугують каналами для повільного лінійного руху крові і забезпечують контакт із гепатоцитами. Морфологічно фіброз супроводжується розростанням сполучної тканини в портальних зонах і перипортальними септами, що утворюють містки між сусідами часточками. Це призводить до компресії синусоїдів, порушення перфузії та підвищення внутрішньопечінкового тиску. Водночас кров продовжує спрямовуватися від гілок ворітної вени і печінкової артерії у напрямку до центральної вени, хоча шляхи стають звивистими та неефективними. Патогенетично фіброз порушує мікроциркуляцію, викликає ішемію паренхіми і стимулює подальше розростання сполучної тканини. Ремоделювання судин створює портосистемні шунти, які змінюють локальну гемодинаміку, однак базовий напрямок кровотоку в залишках часточкової структури залишається незмінним. Це сприяє формуванню ділянок атрофії гепатоцитів навколо центральних вен і регенераторних вузлів на периферії. Основними ускладненнями є портальна гіпертензія, асцит, печінкова недостатність, кровотечі з варикозних вен стравоходу. Вони є наслідком порушення внутрішньопечінкового тиску і формування патологічних обхідних шляхів крові. Незважаючи на ці зміни, синусоїдальна архітектура не змінює полярності, і кров не може направлятися у зворотному напрямку. Саме тому правильним є варіант «Від периферії до центру», оскільки він відображає класичну фізіологію часточки, що зберігається навіть за умов фіброзу. Інші варіанти пропонують напрямки, що не відповідають анатомії печінкової часточки і не узгоджуються з будовою портальної і центральної судинної системи.