У чоловіка після травми хребта спостерігається відсутність довільних рухів, сухожилкових рефлексів, чутливості тільки нижніх кінцівок. Який механізм порушень та у якому відділі хребта була травма?

Чому це правильна відповідь

Це порушення належить до гострих синдромів ураження спинного мозку, що характеризуються повним пригніченням його функцій нижче рівня ушкодження. Спінальний шок виникає одразу після травми спинного мозку і є наслідком раптового розриву висхідних і низхідних провідних шляхів, що призводить до повної втрати моторних, сенсорних і рефлекторних відповідей. Механізм розвитку полягає у гострому блокуванні нейрональної активності, глибокій депресії сегментарних рефлексів і втраті симпатичної іннервації. На молекулярному рівні відбувається порушення іонного гомеостазу, вивільнення ексайтотоксичних медіаторів, надходження Ca2+ до клітин і активація каскадів, що інгібують синаптичну передачу. Ці процеси спричиняють функціональну «мовчанку» рефлекторних дуг, хоча анатомічна цілісність периферичних нервів може бути збережена. Саме тому на ранньому етапі спостерігається повне пригнічення сухожильних рефлексів, яке надалі може змінитися гіперрефлексією після відновлення частини центральних зв’язків. Системно спінальний шок проявляється втратою довільних рухів, рефлексів і чутливості нижче рівня ушкодження, що описано у клінічному випадку. Локалізація симптомів лише в нижніх кінцівках свідчить про ураження на грудному рівні, оскільки шийне ушкодження призвело б до дефіциту функцій як верхніх, так і нижніх кінцівок. Втрата чутливості і моторних функцій у межах нижньої частини тулуба і ніг є характерною ознакою блокади провідних шляхів у грудному відділі. Наслідком спінального шоку є глибокі дизрегуляторні зміни: судинна дистонія, ризик ортостатичної гіпотензії, дизавтономія, затримка сечі та дисфункція кишечника. Надалі можуть розвиватися спастичність і гіперрефлексія внаслідок відновлення частини центральних впливів на мотонейрони. Таким чином, механізм ураження включає як гостру депресію центральних рефлексів, так і подальшу патофізіологічну перебудову сегментарної регуляції. Цей варіант правильний, бо описує гостре функціональне пригнічення спинного мозку з втратою рефлексів (а не їх підвищення) і топічно відповідає ураженню грудного відділу, що пояснює дефіцит тільки нижніх кінцівок. Інші варіанти не відповідають поєднанню: гострий початок, арефлексія і топографія.