Унаслідок руйнування деяких структур стовбуру мозку тварина втратила орієнтувальні рефлекси, що виникають у відповідь на зорові та слухові подразнення. Які структури було зруйновано?

Чому це правильна відповідь

Орієнтувальні рефлекси на зорові та слухові подразнення реалізуються як автоматичні стовбурові реакції, що забезпечують поворот голови, очей і тулуба у бік джерела стимулу. Ці реакції є прикладом інтегративної сенсомоторної функції, яка не потребує участі кори великих півкуль. На органному рівні ключову роль у формуванні таких рефлексів відіграє покрівля середнього мозку. Її верхні горби отримують аферентні імпульси від зорового аналізатора, а нижні горби — від слухового, забезпечуючи первинну інтеграцію сенсорної інформації. На клітинному рівні нейрони ядер покрівлі середнього мозку формують вихідні сигнали до моторних ядер стовбура мозку та спинного мозку. Через ці шляхи активуються мотонейрони, що реалізують стереотипні рухові відповіді у відповідь на світлові та звукові стимули. Регуляція відбувається переважно на стовбуровому рівні без залучення свідомого контролю. Саме тому руйнування ядер покрівлі призводить до втрати орієнтувальних рефлексів, тоді як інші функції центральної нервової системи можуть зберігатися. Зворотні зв’язки у цих рефлексах обмежені, оскільки реакція має швидкий, фазичний характер і спрямована на негайну адаптацію до змін у зовнішньому середовищі. Руйнування ключового інтегративного центру робить реалізацію таких реакцій неможливою.