У пацієнта після переливання 200 мл крові підвищилася температура тіла до 37,9o C. Яка з наведених речовин найбільш вірогідно призвела до підвищення температури?

Чому це правильна відповідь

У цьому випадку має місце розвиток гарячки як відповіді на переливання крові, що є проявом запальної реакції, опосередкованої ендогенними пірогенами. Основним медіатором, який запускає підвищення температури тіла, є інтерлейкін-1, що синтезується активованими макрофагами у відповідь на антигени або цитокінові стимули. Його ключова роль полягає в активації механізмів терморегуляції через вплив на центри гіпоталамуса. На молекулярному рівні ІЛ-1 індукує синтез простагландину Е2 в ендотеліальних клітинах судин гіпоталамуса, що призводить до зміщення "встановленої точки" температури вгору. ПЕ2 активує нейрональні шляхи, які збільшують теплопродукцію (через підвищення м'язового тонусу і симпатичну активність) та зменшують тепловіддачу (вазоконстрикція шкіри). Це формує типову клінічну картину гарячки, навіть якщо стимул є слабким або короткотривалим, як після переливання крові. У крові при переливанні можуть міститися цитокіни або лейкоцитарні продукти, які стимулюють мононуклеарні фагоцити реципієнта. ІЛ-1 не лише підвищує температуру, але й модулює імунну відповідь, збільшуючи експресію адгезійних молекул, активацію лімфоцитів та синтез інших цитокінів. Це формує гостру фазу запалення, але при малому об'ємі трансфузії та нормальному імунному статусі реакція зазвичай обмежується короткочасним субфебрилітетом. Підвищення температури має адаптивний сенс — прискорення метаболізму імунних клітин, інгібування реплікації патогенів та посилення презентації антигенів. Однак надмірна активація може призвести до дестабілізації гемодинаміки, дихання та метаболізму. У цій ситуації підвищення температури до 37,9°C є помірним і типовим для цитокін-опосередкованих реакцій на трансфузію, викликаних ІЛ-1. Саме інтерлейкін-1 є правильним, оскільки він є основним ендогенним пірогеном, що безпосередньо змінює "set point" терморегуляції через ПЕ2. Інші цитокіни або мають менш важливу роль в індукції гарячки, або не впливають на механізм терморегуляції таким шляхом.