MedOnline Тренуватись онлайн

Під час наркозу у хворого виникла загроза набряку мозку. Який препарат треба ввести у цьому разі?

Чому це правильна відповідь

Загроза набряку мозку під час наркозу є гострим критичним станом, при якому відбувається підвищення внутрішньочерепного тиску внаслідок накопичення рідини в тканині мозку та порушення церебральної перфузії. Фармакологічно це вимагає негайного зменшення обʼєму циркулюючої рідини та зниження гідростатичного тиску в судинному руслі, що безпосередньо впливає на формування набряку. Саме тому в таких ситуаціях застосовують потужні швидкодіючі діуретики. Фуросемід належить до петльових діуретиків і реалізує свою дію через інгібування Na⁺/K⁺/2Cl⁻-котранспортера в товстому висхідному відділі петлі Генле. Це призводить до різкого зниження реабсорбції натрію та хлору, а за ними — води, що швидко зменшує обʼєм плазми крові. Зменшення обʼєму циркулюючої крові веде до зниження венозного повернення, внутрішньосудинного тиску та, як наслідок, зменшення транссудації рідини в тканини мозку. На клітинному та органному рівні фуросемід додатково знижує продукцію спинномозкової рідини та покращує венозний відтік із порожнини черепа, що є критично важливим при наростанні внутрішньочерепного тиску. Саме швидкість і сила діуретичного ефекту відрізняють петльові діуретики від інших груп, роблячи їх препаратами вибору в ургентних ситуаціях, повʼязаних із загрозою набряку мозку. Фармакокінетично фуросемід при парентеральному введенні діє швидко, що є принципово важливим у періопераційних ускладненнях. Його дія не потребує тривалого накопичення, а ефект реалізується впродовж короткого часу після введення, що дозволяє оперативно вплинути на внутрішньочерепну гемодинаміку. Саме ця властивість визначає його використання в анестезіології та реанімації. Ключова ознака задачі — загроза набряку мозку під час наркозу, тобто стан, що потребує швидкого зменшення обʼєму рідини та внутрішньочерепного тиску. Фуросемід чітко відповідає цій меті завдяки потужному, швидкому діуретичному ефекту, що принципово відрізняє його від інших запропонованих препаратів.

Чому інші варіанти не підходять

Натрію бромід
Натрію бромід є седативним засобом, що впливає на процеси гальмування в центральній нервовій системі. Він не має діуретичної дії і не знижує обʼєм циркулюючої крові чи внутрішньочерепний тиск. Тому при загрозі набряку мозку його застосування є фармакологічно необґрунтованим.
Дофамін
Дофамін є катехоламіном, який у залежності від дози впливає на дофамінові, β- та α-адренорецептори та застосовується для підтримки гемодинаміки. Він не використовується для усунення набряку мозку і може навіть підвищувати мозковий кровообіг. Таким чином, його механізм дії не відповідає поставленій клінічній задачі.
Спіронолактон
Спіронолактон є калійзберігаючим діуретиком — антагоністом альдостерону з повільним початком дії. Його ефект розвивається поступово і не придатний для ургентного зниження внутрішньочерепного тиску. Тому він не застосовується при гострій загрозі набряку мозку.
Тріамтерен
Тріамтерен є калійзберігаючим діуретиком, що блокує епітеліальні натрієві канали у дистальних канальцях нефрону. Він має слабкий і повільний діуретичний ефект і використовується переважно в комбінаціях для профілактики гіпокаліємії. У гострих станах, таких як загроза набряку мозку, він є неефективним.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Лікарські засоби, що впливають на функції нирок та репродуктивні процеси