Пацієнту з гострою ревматичною гарячкою призначили нестероїдний протизапальний засіб диклофенак-натрію. Яке захворювання є протипоказанням до призначення диклофенак-натрію?

Чому це правильна відповідь

Диклофенак-натрію є неселективним інгібітором циклооксигенази (ЦОГ-1 та ЦОГ-2), що пригнічує синтез простагландинів як у вогнищі запалення (ЦОГ-2), так і в слизовій оболонці шлунку (ЦОГ-1). Конститутивна ЦОГ-1 у шлунку забезпечує синтез PGE2 та PGI2, які стимулюють секрецію муцину та бікарбонатів, підтримують кровотік у слизовій, пригнічують секрецію соляної кислоти та мають цитопротекторну дію. Блокада ЦОГ-1 диклофенаком знижує ці захисні механізми, підвищує кислотність шлункового соку, порушує мікроциркуляцію та регенерацію епітелію, що призводить до ерозій, виразок та кровотеч, особливо при тривалому застосуванні або наявності виразкової хвороби в анамнезі. При гострій ревматичній гарячці НПЗЗ (диклофенак, ібупрофен) є препаратами вибору для усунення запалення та болю, але виразкова хвороба шлунку є абсолютним протипоказанням до їх призначення через високий ризик загострення або перфорації виразки. Фармакокінетично диклофенак має високу біодоступність при пероральному прийомі, значне зв’язування з білками плазми (>99 %), метаболізується в печінці через CYP2C9, виводиться нирками та з жовчю, період напіввиведення становить 1–2 години, що вимагає багаторазового прийому або використання ретард-форм. Клінічно диклофенак є одним із найпотужніших НПЗЗ за протизапальною та аналгетичною дією, застосовується при ревматичних захворюваннях, гострому подагричному артриті, післяопераційному болю, але при наявності виразкової хвороби його заміняють селективними інгібіторами ЦОГ-2 (целекоксиб) або комбінують з інгібіторами протонної помпи. Побічні ефекти з боку ШКТ (ерозії, виразки, кровотечі) зумовлені саме пригніченням ЦОГ-1 і є дозозалежними. Саме виразкова хвороба шлунку є абсолютним протипоказанням до призначення неселективних НПЗЗ, включаючи диклофенак, через високий ризик тяжких гастроінтестинальних ускладнень.