Швидка інфузія фізіологічного розчину анестезованій тварині з брадікардією призводить до збільшення частоти серцевих скорочень. Який рефлекс описує це явище?

Чому це правильна відповідь

Введення великого об’єму ізотонічного розчину швидко підвищує венозне повернення крові до серця, що призводить до розтягнення стінок правого передсердя. Саме зміна механічного стану передсердь є пусковим стимулом для цього рефлекторного механізму. Регуляція відбувається на органному та системному рівнях через спеціалізовані механорецептори, розташовані в стінках правого передсердя та в місці впадіння порожнистих вен. Ці рецептори чутливі до збільшення об’єму та тиску, а не до хімічного складу крові. Аферентні імпульси від передсердних рецепторів передаються до довгастого мозку, де відбувається зниження парасимпатичного впливу на синусно-передсердний вузол. Це зменшує гальмівний ефект блукаючого нерва на автоматизм водія ритму. Відповіддю є прискорення спонтанної діастолічної деполяризації клітин синусного вузла, що зумовлює підвищення частоти генерації потенціалів дії. Частота серцевих скорочень зростає без необхідності зміни сили скорочень міокарда. Зворотний зв’язок реалізується через нормалізацію венозного повернення після перерозподілу об’єму крові. Саме передсердне розтягнення, а не зміна артеріального тиску, робить цей механізм специфічним для рефлексу Бейнбріджа.