Під час емоційного збудження частота серцевих скорочень (ЧСС) у людини 30 років досягла 112 за хвилину. Зміна стану якої структури провідної системи серця є причиною збільшення ЧСС?

Чому це правильна відповідь

Частота серцевих скорочень визначається автоматичною активністю водія ритму першого порядку, яким є синоатріальний вузол. Саме він генерує імпульси з найвищою власною частотою та нав’язує ритм усім іншим структурам провідної системи серця. На клітинному рівні клітини синоатріального вузла мають спонтанну діастолічну деполяризацію, зумовлену повільним входом іонів Na⁺ та Ca²⁺ через специфічні канали. Швидкість цієї діастолічної деполяризації безпосередньо визначає інтервал між потенціалами дії і, відповідно, частоту серцевих скорочень. Під час емоційного збудження активується симпатична нервова система, що призводить до вивільнення норадреналіну. Він діє на β₁-адренорецептори клітин синоатріального вузла, збільшуючи проникність мембран для Ca²⁺ і Na⁺ та прискорюючи діастолічну деполяризацію. На системному рівні це проявляється скороченням тривалості серцевого циклу і зростанням частоти генерації імпульсів. Інші відділи провідної системи лише проводять імпульси, але не визначають базову частоту серцевого ритму. Таким чином, саме зміна функціонального стану синоатріального вузла є безпосереднім механізмом збільшення частоти серцевих скорочень до 112/хв при емоційному збудженні.