Чоловікові 35 років з виразковою хворобою зроблено резекцію антрального відділу шлунка. Секреція якого гастроінтестинального гормону внаслідок операції буде порушена найбільш за все?

Чому це правильна відповідь

Гастрин є пептидним гормоном, який забезпечує гуморальну регуляцію шлункової секреції на органному рівні травної системи. Його синтез відбувається у G-клітинах слизової оболонки антрального відділу шлунка, що визначає чітку анатомічну локалізацію джерела гормону та залежність його секреції від цілісності цього відділу. Основним механізмом дії гастрину є активація гастринових рецепторів парієтальних клітин і ентерохромафіноподібних клітин тіла шлунка. Це призводить до підвищення внутрішньоклітинної концентрації кальцію та посиленого вивільнення гістаміну, який через H2-рецептори стимулює протонні насоси і секрецію соляної кислоти. Регуляція секреції гастрину здійснюється за принципом негативного зворотного зв’язку. Підвищення кислотності шлункового вмісту безпосередньо пригнічує активність G-клітин, знижуючи подальше вивільнення гастрину. Таким чином, рівень гормону жорстко контролюється локальними хімічними умовами у шлунку. Видалення антрального відділу призводить до усунення основної маси G-клітин, тому гуморальний сигнал у вигляді гастрину практично не формується. Інші відділи шлунка та кишечника не здатні компенсувати цю втрату, оскільки не містять значущої кількості клітин, що продукують гастрин. Саме анатомічна локалізація синтезу гастрину робить його секрецію найбільш уразливою при резекції антрального відділу. Відсутність джерела гормону автоматично розриває ключову ланку регуляції кислотопродукції, що й визначає правильність вибору.