У пацієнта із порушенням серцевого ритму під час проведення ЕКГ спостерігається: ЧСС 60/хв, інтервал Р-Q подовжений, періодичне випадіння комплексу QRS. Яке порушення серцевого ритму виявлено у пацієнта?

Чому це правильна відповідь

Неповна атріовентрикулярна блокада II ступеня характеризується періодичним блокуванням окремих імпульсів від передсердь до шлуночків через порушення провідності в AV-вузлі чи пучку Гіса, що призводить до випадіння комплексу QRS після зубця P. Подовження інтервалу P–Q перед випадінням виникає через прогресуюче збільшення часу відновлення рефрактерності в клітинах AV-вузла після кожного проведеного імпульсу, затримуючи провідність наступних сигналів. Коли рефрактерність перевищує інтервал між передсердними імпульсами, один з них повністю блокується, викликаючи паузу без QRS, після якої провідність відновлюється з нормальним чи мінімальним P–Q. Збереження частоти 60 за хвилину з регулярними P-хвилями свідчить про нормальний синусовий ритм, але кількість QRS менша через періодичні блоки, знижуючи ефективний шлуночковий ритм. Періодичність випадінь часто слідує патерну Венкебаха з поступовим подовженням P–Q до блоку, оскільки час відновлення провідності накопичується нелінійно в уражених клітинах. Зворотний зв’язок через паузу після блоку дозволяє повне відновлення Na+-каналів у AV-вузлі, скидаючи цикл подовження та забезпечуючи проведення наступних імпульсів до чергового накопичення рефрактерності.