При бактеріологічному дослідженні випорожнень чотиримісячної дитини з симптомами гострої кишкової інфекції на середовищі Ендо виросли у великій кількості червоні колонії. Які це можуть бути мікроорганізми?

Чому це правильна відповідь

Ешерихії є грамнегативними факультативно-анаеробними паличкоподібними бактеріями родини Enterobacteriaceae, що мають перитрихіальні джгутики, не утворюють спор і капсул у більшості штамів, але деякі патогенні варіанти можуть мати капсулу. Клітинна стінка типова для грамнегативних бактерій з зовнішньою мембраною, що містить ліпополісахарид. Основними факторами патогенності патогенних ешерихій є адгезини, такі як пілі та фімбрії, ентеротоксини, цитотоксини та гемолізин, що забезпечують прикріплення до ентероцитів, порушення водно-сольового обміну та деструкцію клітин кишечника. Нормальна флора кишечника представлена непатогенними штамами, але патогенні серовари викликають ешерихіози з тропністю до тонкої кишки. Патогенез гострої кишкової інфекції, спричиненої патогенними Escherichia coli, залежить від серотипу: ентеропатогенні штами викликають діарею через адгезію та ефасмент ушкоджень, ентеротоксигенні — холероподібний синдром за рахунок термолабільного та термостабільного токсинів, ентероінвазивні — дизентерійний синдром з інвазією в епітелій товстої кишки. Проникнення відбувається фекально-оральним шляхом, поширення обмежене слизовою оболонкою кишечника, ушкодження включає запалення, порушення абсорбції та секреції, що призводить до водянистої або кров'янистої діареї. Імунна відповідь включає вроджений імунітет з активацією макрофагів та гуморальний з продукцією IgA, але часто недостатній для запобігання реінфекції. Діагностика ешерихіозів базується на бактеріологічному дослідженні випорожнень з посівом на диференційно-діагностичні середовища, такі як Ендо, де лактозопозитивні ешерихії утворюють червоні колонії через ферментацію лактози з утворенням кислоти та відновленням фуксину. Велика кількість червоних колоній свідчить про домінування ешерихій, що є нормальною флорою, але при патогенних штамах проводять подальшу ідентифікацію за біохімічними тестами та серотипуванням. Це відрізняє від шигел та сальмонел, які лактозу не ферментують і ростуть безбарвними колоніями. Серологічні методи та ПЛР використовуються для визначення патогенних сероварів. Імунітет при ешерихіозах переважно гуморальний з продукцією секреторних IgA, але типоспецифічний і короткочасний через антигенну варіабельність. Вакцин проти ешерихіозів не існує, профілактика неспецифічна включає гігієну та контроль води і їжі. Специфічна профілактика відсутня через множинність сероварів. Саме зростання великої кількості червоних колоній на середовищі Ендо прямо вказує на ешерихії, оскільки вони активно ферментують лактозу з утворенням кислоти, що відновлює безбарвний фуксин у червоний колір колоній. Це безпосередньо пов'язано з біохімічними властивостями ешерихій як лактозопозитивних ентеробактерій, що домінують у флорі кишечника дитини та можуть бути патогенними при певних сероварах, викликаючи гостру кишкову інфекцію. Це чітко відрізняє від шигел і сальмонел, які лактозонегативні та утворюють безбарвні колонії, а також від грампозитивних коків, які погано ростуть на цьому середовищі.