Під час ректороманоскопії у десятирічної дитини виявлено: слизова оболонка прямої та сигмовидної кишок набрякла, червоного кольору, вкрита товстим шаром слизу. Про яку патологію свідчать зазначені зміни?

Чому це правильна відповідь

Катаральне запалення є гострою формою поверхневого ексудативного запалення слизових оболонок, при якому основним компонентом ексудату є слиз, що секретується келихоподібними клітинами та залозами слизової оболонки. Механізм його розвитку пов’язаний з подразненням слизової інфекційними агентами або токсинами, що стимулюють гіперсекрецію слизу та судинну дилатацію. У патологічному процесі домінують водянистий та слизовий ексудат, без значного домішку фібрину або великої кількості нейтрофілів, що відображає поверхневий характер ураження. Макроскопічно слизова оболонка набрякла, гіперемована, блискуча, вкрита шаром слизу, інколи з домішкою дрібних лейкоцитів. Ці зміни свідчать про місцевий набряк внаслідок порушення мікроциркуляції та плазмового просочування. У даному випадку наявність товстого шару слизу з рівномірним покриттям поверхні прямої та сигмовидної кишок є типовою ознакою катарального запалення, що дозволяє відрізнити його від гнійного чи фібринозного процесу. Мікроскопічно виявляється гіперплазія келихоподібних клітин, набряк та інфільтрація слизової переважно лімфоцитами, моноцитами та невеликою кількістю нейтрофілів. Відсутність значного фібринозного компоненту і поверхнева локалізація в межах слизової оболонки відповідають патогенетичним механізмам легкого гострого запалення, яке не призводить до глибокого пошкодження тканин. Ускладнення катарального запалення виникають рідко, однак при затяжному перебігу можливе формування ерозій, вторинна бактеріальна інфекція або перехід у гнійне запалення. Наявний опис ураження кишечника, особливо у дітей, є типовим для гострих ентероколітів вірусної або бактеріальної етіології, де надмірна слизова секреція є захисною реакцією. У контексті завдання вирішальним є морфологічний опис: поверхневий характер ураження, яскраво виражена слизова ексудація та гіперемія. Відсутність ознак виразок, некрозу або масивного гнійного ексудату робить катаральне запалення найвірогіднішим діагнозом.