В експерименті досліджували впливи симпатичної та парасимпатичної систем на серцево-судинну діяльність. Унаслідок подразнення блукаючого нерва спостерігалося зниження артеріального тиску. На чому переважно грунтується такий ефект парасимпатичної системи?

Чому це правильна відповідь

Подразнення блукаючого нерва вивільнює ацетилхолін на мускаринові M2-рецептори сіноатріального вузла, активуючи Gi-білок і знижуючи рівень цАМФ на клітинному рівні. Зменшення цАМФ пригнічує провідність If-каналів і L-тип Ca2+-каналів у пейсмейкерних клітинах, уповільнюючи фазу спонтанної діастолічної деполяризації. Це зменшує частоту генерації потенціалів дії в СА-вузлі, безпосередньо знижуючи частоту серцевих скорочень і подовжуючи інтервал RR. Зниження частоти скорочень зменшує хвилинний об'єм крові як добуток ударного об'єму та частоти, викликаючи падіння артеріального тиску за законом Франка-Старлінга та гідродинаміки. Зворотний зв'язок реалізується через барорецептори, які при зниженні тиску зменшують парасимпатичну активність, але при штучному подразненні вагусу цей ефект домінує. Цей механізм парасимпатичного впливу забезпечує гіпотензію саме за рахунок негативного хронотропного ефекту, перевищуючи слабкий інотропний вплив на скоротливість шлуночків.