У пацієнтів із подагрою часто визначається збільшения та деформація суглобів унаслідок запалення. Про який вид запалення свідчать ці зміни?

Чому це правильна відповідь

У пацієнтів із подагрою хронічний перебіг захворювання супроводжується тривалим надлишком кристалів моноурата натрію в тканинах суглоба. Первинним пусковим механізмом є альтерація, спричинена відкладенням кристалів у синовії та навколосуглобових тканинах, що викликає активацію макрофагів через NLRP3-інфламасому та виділення ІL-1β. Однак при тривалому перебігу гостра альтерація переходить у фазу стійкого хронічного запалення, для якого домінантним стає не ексудація, а саме проліферація клітин. Механізм проліферативного запалення полягає у персистуванні стимулу, що постійно активує фібробласти, макрофаги та ендотеліальні клітини. Під дією цитокінів (IL-1, TNF-α, TGF-β) активується інтенсивний синтез колагену, позаклітинного матриксу та гіперплазія синовіальної оболонки. Внаслідок цього утворюються гранульоми та псевдотуморозні утворення навколо уратів, які добре відомі як тофуси. Саме проліферативне запалення призводить до структурної перебудови суглоба: потовщення капсули, розростання грануляційної тканини, склерозу та деформації. На відміну від гострого ексудативного процесу, де домінує набряк та серозно-фібринозний випіт, у подагричному суглобі відбувається глибока хронічна морфологічна реконструкція. Наслідком проліферації є фіброз, анкілози, звуження суглобової щілини, а також незворотна деформація. Оскільки клінічний опис у задачі включає збільшення й деформацію суглобів при тривалому запаленні, це відповідає саме проліферативному варіанту запалення. Жоден інший варіант не формує подібної хронічної реконструкції тканин.