У хворого з флегмоною передпліччя при мікробіологічному аналізі ексудату в зоні запалення визначена присутність стрептококів. Які клітини будуть переважати в ексудаті?

Чому це правильна відповідь

Флегмона, викликана піогенними стрептококами (найчастіше Streptococcus pyogenes), є класичним прикладом гострого гнійного ексудативного запалення, у патогенезі якого провідну роль відіграють нейтрофільні гранулоцити. Стрептококи продукують потужні хемоатрактанти (формільовані пептиди, лейкотрієн B4, компонент комплементу C5a) та токсини (стрептолізин O, стрептокіназа), які активують ендотелій, підвищують експресію селектинів і ICAM-1, що призводить до маргінації, ролінгу та швидкої міграції нейтрофілів у вогнище через діапедез. У тканині нейтрофіли фагоцитують бактерії за участю Fcγ-рецепторів та CR1-рецепторів, активують респіраторний вибух з генерацією реактивних форм кисню через NADPH-оксидазу, вивільняють лізосомальні ферменти (еластаза, катепсин G, мієлопероксидаза) та лактоферин, що зумовлює розрідження тканин і формування гнійного ексудату. Саме масивна загибель нейтрофілів із вивільненням протеаз і ДНК утворює в’язкий гній, характерний для стрептококової флегмони. Переважання нейтрофілів у ексудаті (понад 90 %) є патогномонічним для гострого бактеріального гнійного запалення, викликаного піогенними коками, тоді як інші клітини домінують при хронічному, алергічному чи вірусному процесі.