Під час запальних процесів в органіці починається синтез білків «гострої фази». Які речовини є стимуляторами їх синтезу?

Чому це правильна відповідь

Синтез білків гострої фази у печінці є ключовою відповіддю організму на гостре запалення і належить до системної фази запальної реакції. Цей процес є результатом активації вродженого імунітету після ушкодження тканин або інфекційного агента. Найважливішим індуктором цього синтезу є прозапальні цитокіни, зокрема інтерлейкін-1, який продукується активованими макрофагами у відповідь на дію мікробних патернів чи некротичних клітин. Він виступає центральним медіатором, який координує системні зміни обміну речовин та імунної активності. На молекулярному рівні IL-1 активує гепатоцити через зв’язування зі специфічними рецепторами, що запускає сигнальні каскади, включно з NF-κB і JAK/STAT. Ці шляхи спричиняють транскрипційну активацію генів, які кодують білки гострої фази, такі як С-реактивний білок, фібриноген, гаптоглобін, α1-антитрипсин. Ці білки виконують функції опсонізації, регуляції коагуляції, нейтралізації вільних радикалів та обмеження пошкодження тканин, що є частиною адаптивної реакції на запальне ушкодження. Системні зміни, які виникають у результаті дії IL-1, включають також активацію гіпоталамуса, підвищення температури тіла, зміни лейкоцитарної формули, що відображає загальну мобілізацію захисних механізмів. Крім того, цитокін змінює метаболізм заліза і ліпідів, що спрямовано на зниження доступності поживних речовин для патогенів і контроль запальної реакції. Наслідком цього механізму є збільшення концентрації білків гострої фази в крові, які виконують протективні функції, але також можуть сприяти розвитку тромбозу, анемії запалення та інших ускладнень. У контексті умови задачі ключовим є те, що саме інтерлейкін-1 є безпосереднім стимулятором синтезу цих білків, тоді як інші варіанти не є провідними індукторами цього процесу.