Хворому з метою відновлення дихання при отруєнні чадним газом було введено аналептичний засіб рефлекторного типу дії з групи Н-холіноміметиків. Який засіб було призначено хворому?

Чому це правильна відповідь

Лобеліну гідрохлорид належить до аналептиків рефлекторного типу дії і є алкалоїдом рослинного походження (Lobelia inflata), що діє як агоніст нікотинових холінорецепторів (Н-холінорецепторів) переважно гангліонарного типу, розташованих у каротидних клубочках і хромафінних клітинах надниркових залоз. При внутрішньовенному введенні лобелін швидко збуджує Н-холінорецептори хеморецепторів синокаротидної зони, що рефлекторно (через центр дихання довгастого мозку) викликає різке посилення дихання за типом «гаспінг» (глибокі вдихи), підвищення хвилинного об’єму дихання та покращення оксигенації крові. Саме цей рефлекторний механізм використовується при гіпоксичних станах, зокрема при отруєнні чадним газом, коли прямі аналептики (кофеїн, кордіамін) неефективні через блокаду цитохромоксидази CO. Молекулярно лобелін спочатку стимулює Н-холінорецептори, викликаючи короткочасну деполяризацію, а потім настає швидка десенситизація рецепторів, тому ефект носить короткотривалий характер (кілька хвилин), що вимагає повторних введень або краплинного інфузійного режиму. Одночасно відбувається вивільнення катехоламінів з надниркових залоз, що додатково підтримує серцево-судинну діяльність при гіпоксії. Важливо, що лобелін діє саме рефлекторно через периферичні хеморецептори, а не прямо на дихальний центр, тому при апное центрального генезу (передозування опіоїдів, барбітуратів) він неефективний. Фармакокінетично препарат вводиться тільки парентерально (в/в або в/м), швидко гідролізується холінестеразою плазми, має дуже короткий період напіввиведення (хвилини), не кумулює. Через швидку десенситизацію Н-холінорецепторів повторні дози менш ефективні, тому його комбінують з прямими аналептиками (бемегрид, кофеїн). Клінічно лобелін історично застосовувався при асфіксії новонароджених, отруєнні чадним газом, зупинці дихання при електротравмі, утопленні. Основні побічні ефекти — нудота, блювання, брадикардія (рефлекторна з каротидних клубочків), артеріальна гіпертензія, судоми при передозуванні — зумовлені надмірною стимуляцією Н-холінорецепторів. Саме здатність рефлекторно стимулювати дихальний центр через Н-холінорецептори каротидних клубочків при отруєнні CO робить лобелін препаратом вибору серед наведених варіантів.