Під час гематологічного дослідження крові пацієнта, отримано такі результати: еритроцити - 2,8*10^12/л, НЬ - 80 г/л, КП - 0,85, ретикулоцити - 0,1%, тромбоцити - 160 тис. в мкл, лейкоцити - 60 • 10^9, базофіли - 2%, еозинофіли - 8%, промієлоцити - 5%, мієлоцити-5%, юні - 16%, паличкоядерні – 20% , сегментоядерні - 34%, лімфоцити - 5%, моноцити - 5%. Про яку форму патології крові свідчать ці результати дослідження?

Чому це правильна відповідь

У даного пацієнта має місце патологія системи крові, що належить до пухлинних захворювань кровотворної тканини, а саме до лейкозів. За своєю природою це клональне захворювання, що виникає внаслідок мутації стовбурової клітини мієлоїдного ряду з подальшою неконтрольованою проліферацією та накопиченням клітин-попередників у кістковому мозку та периферичній крові. Ключовою патофізіологічною ознакою є різке підвищення кількості лейкоцитів до 60•10^9/л у поєднанні з так званим «лейкемічним зсувом вліво», коли в периферичній крові одночасно присутні всі стадії дозрівання гранулоцитів: від промієлоцитів і мієлоцитів до юних, паличкоядерних і сегментоядерних форм. Така картина є характерною саме для хронічного мієлолейкозу і відображає збережену, але патологічно посилену проліферацію мієлоїдного паростка. Знижений рівень еритроцитів та гемоглобіну при нормальному або близькому до норми колірному показнику свідчить про нормохромну анемію, яка формується внаслідок витіснення еритроїдного паростка пухлинним клоном у кістковому мозку. Вкрай низький рівень ретикулоцитів вказує на пригнічення еритропоезу, а не на компенсаторну відповідь, що є типовим для лейкозів. Важливою ознакою є також відносно збережена кількість тромбоцитів, що характерно для хронічної фази мієлолейкозу. На відміну від гострих лейкозів, у хронічному мієлолейкозі на ранніх етапах не відбувається повного блокування нормального кровотворення, тому тромбоцитопенія може бути відсутньою або помірною. Сукупність патогенетичних ознак — виражений лейкоцитоз, наявність усіх стадій гранулоцитарного ряду в периферичній крові, анемія з низьким ретикулоцитозом та відсутність бластного «провалу» — однозначно вказує на хронічний мієлолейкоз і дозволяє відмежувати його від інших форм патології крові.