Забір крові для загального аналізу рекомендують проводити натщесерце і зранку. Які зміни складу крові можливі, якщо провести забір крові після прийому їжі?

Чому це правильна відповідь

Після прийому їжі в організмі запускається фізіологічна реакція, що призводить до транзиторного збільшення кількості лейкоцитів у периферичній крові. Це називається постпрандіальна лейкоцитоз і належить до форм фізіологічної реактивності. Основний механізм полягає не у стимуляції кісткового мозку, а у переміщенні вже наявних лейкоцитів із пристінкового пулу судин до циркулюючого потоку. Ця реакція є наслідком активації симпато-адреналової системи та секреції катехоламінів, які впливають на адгезивні властивості ендотелію і лейкоцитів. Адреналін знижує експресію молекул адгезії на ендотеліоцитах, викликаючи демаргінацію — відрив лейкоцитів від стінки судини і переміщення їх у кровотік. Глюкокортикоїди можуть потенціювати цей процес, стабілізуючи мембрани клітин і зменшуючи їх адгезію. Постпрандіальна лейкоцитоз розглядається як адаптивний механізм, що готує імунну систему до контакту з потенційними антигенами, патогенами або токсинами, які надходять з їжею. Це забезпечує швидку доступність нейтрофілів та інших клітин для фагоцитозу та продукції медіаторів запалення на слизовій кишечника і в портальній системі кровообігу. Клінічно цей стан не викликає будь-яких симптомів і є короткотривалим — кількість лейкоцитів повертається до норми протягом кількох годин. Однак він може суттєво спотворити результати загального аналізу крові, створюючи хибне враження про запальний процес або інфекцію. Саме тому аналіз крові рекомендують проводити натще, щоб уникнути фізіологічних флуктуацій. У контексті задачі ключовим є те, що прийом їжі викликає не зміни еритроцитів або білків, а саме збільшення кількості лейкоцитів через нейрогуморально зумовлену мобілізацію клітин. Інші варіанти або не характеризуються гострими змінами, або змінюються у протилежному напрямку.