У пацієнта із порушенням серцевого ритму під час проведення ЕКГ спостерігається наступне: ЧСС - 60/хв, інтервал РО подовжений, періодичне випадіння комплексу QRS. Яке порушення серцевого ритму виявлено у пацієнта?

Чому це правильна відповідь

У пацієнта виявлено неповну атріовентрикулярну блокаду II ступеня, що є частковим порушенням провідності в атріовентрикулярному вузлі або системі Гіса-Пуркіньє з періодичним блокуванням імпульсів від передсердь до шлуночків. Основний механізм полягає в підвищенні рефрактерності клітин провідної системи через фіброз, ішемію, ваготонію чи медикаментозну дію, що призводить до прогресуючого уповільнення провідності з подовженням інтервалу PQ та періодичним повним блоком одного чи кількох імпульсів з випадінням комплексу QRS. Після випадіння рефрактерність скидається, і цикл повторюється, часто за типом Мобітц I (Венкебаха) з поступовим подовженням PQ аж до блоку, або Мобітц II з постійним PQ та раптовими випадіннями. Збереження ЧСС 60/хв при синусовому ритмі з періодичними випадіннями QRS свідчить про часткове проведення більшості імпульсів, але з порушенням синхронізації передсердно-шлуночкової провідності. Клінічно це може проявлятися брадикардією, запамороченням чи слабкістю через зниження серцевого викиду при випадіннях шлуночкових скорочень. Ключовим патогенетичним механізмом є саме частковий блок провідності з подовженням PQ та періодичними випадіннями QRS, що відрізняє II ступінь від I з простим подовженням без блоків та від повної блокади з дисоціацією ритмів. Наслідком неповної AV-блокади II ступеня є ризик прогресування до повної блокади з синдромом Морганьї-Адамса-Стокса, хронічною серцевою недостатністю через асинхронність та необхідність імплантації кардіостимулятора при симптоматичному перебігу. Саме поєднання подовженого PQ з періодичними випадіннями QRS є класичним для неповної AV-блокади II ступеня, тоді як інші варіанти не пояснюють цю ЕКГ-картину.