Чоловік 32-х років чотири роки страждає на хронічний гломерулонефрит з нефротичним синдромом. Відзначаються набряки на обличчі, в останній час з’явилися набряки на ногах та тулубі. Який із нижченаведених механізмів найхарактерніший для розвитку набряку у чоловіка?
- А Підвищення онкотичного тиску тканинної рідини
- Б Підвищення гідростатичного тиску крові в капілярах
- В Утруднення лімфовідтоку
- Г Підвищення проникливості капілярів
- Д Зниження онкотичного тиску крові Правильна
Чому це правильна відповідь
Набряки при нефротичному синдромі є порушенням водно-сольового обміну з перерозподілом рідини в інтерстицій через зниження онкотичного тиску плазми. Масивна протеїнурія (>3,5 г/добу) при хронічному гломерулонефриті призводить до втрати альбуміну та інших білків з сечею, гіпопротеїнемія знижує онкотичний тиск плазми нижче 20 мм рт.ст., порушуючи баланс сил Старлінга в капілярах. Гідростатичний тиск у капілярах штовхає рідину в інтерстицій, а низький онкотичний тиск не здатен її утримати в судинному руслі, формуючи транссудацію. Молекулярно-клітинні процеси включають ураження подоцитів гломерулярного фільтра з втратою щілинних діафрагм (нефрину), що дозволяє проходити альбуміну в первинну сечу; печінка компенсаторно збільшує синтез ліпопротеїнів та деяких білків, але не встигає за втратами альбуміну. Системно зниження онкотичного тиску активує ренін-ангіотензин-альдостеронову систему з затримкою натрію та води, але первинним є гіпоонкія з формуванням набряків, що починаються з обличчя (пухка клітковина) і поширюються на ноги та тулуб. Клінічно набряки м’які, рухомі, з “блідим відбитком”, супроводжуються асцитом, гідротораксом при тяжкому синдромі. Функціонально знижується ефективний об’єм циркулюючої крові через секвестрацію рідини в інтерстиції, що посилює вторинну гіперальдостеронемію та затримку солі. Ускладнення включають гіповолемію з ризиком тромбозів через концентрацію крові, інфекції через втрату імуноглобулінів, прогресування до хронічної ниркової недостатності. Саме цей варіант правильний, бо ключова патогенетична ознака нефротичного синдрому — масивна протеїнурія з гіпоальбумінемією; причинно-наслідковий зв’язок прямий: ураження гломерулярного бар’єру → втрата альбуміну → зниження онкотичного тиску плазми → транссудація рідини → набряки на обличчі, ногах і тулубі, на відміну від підвищення гідростатичного тиску (серцева недостатність) чи проникності капілярів (запалення).