У пацієнта спостерігається зменшення швидкості проведення збудження по атріовентрикулярному вузлу. Збільшення тривалості якого компоненту ЕКГ спостерігатиметься у цьому разі?

Чому це правильна відповідь

Проведення збудження через атріовентрикулярний вузол забезпечує часову затримку між деполяризацією передсердь і початком деполяризації шлуночків. Ця затримка необхідна для завершення скорочення передсердь і наповнення шлуночків кров’ю до початку їхнього скорочення, тому вона є фізіологічно запрограмованим елементом серцевого циклу. Регуляція швидкості проведення в атріовентрикулярному вузлі відбувається на клітинному та мембранному рівнях. Клітини цього вузла мають повільний тип потенціалу дії, у якому фаза деполяризації зумовлена переважно входом іонів Ca²⁺ через потенціалзалежні кальцієві канали, а не швидкі натрієві канали, як у робочому міокарді. Зменшення швидкості проведення означає уповільнення кальцієвого струму та подовження часу досягнення порогового рівня деполяризації в клітинах атріовентрикулярного вузла. Це не впливає на тривалість деполяризації передсердь або шлуночків, а саме збільшує часовий проміжок між завершенням збудження передсердь і початком збудження шлуночків. На електрокардіограмі цей часовий проміжок відображається інтервалом Р-Q, який включає деполяризацію передсердь і проведення імпульсу через атріовентрикулярний вузол до волокон Пуркіньє. Подовження проведення саме в атріовентрикулярному вузлі безпосередньо збільшує тривалість цього інтервалу. Зворотні зв’язки автономної нервової системи, зокрема парасимпатичні впливи через ацетилхолін, фізіологічно здатні змінювати швидкість кальцієвих струмів у клітинах вузла і тим самим регулювати тривалість інтервалу Р-Q. Саме цей механізм робить подовження інтервалу Р-Q єдиною коректною електрокардіографічною ознакою уповільнення атріовентрикулярного проведення.