У хворого на ЕКГ виявлено збільшення тривалості інтервалу QT. Це може бути наслідком зменшення в шлуночках швидкості:

Чому це правильна відповідь

Інтервал QT на електрокардіограмі відображає повну тривалість електричної систоли шлуночків, тобто сумарний час їх деполяризації та наступної реполяризації. Він починається з початку комплексу QRS і закінчується завершенням зубця T, охоплюючи всі фази потенціалу дії робочих кардіоміоцитів. На клітинному рівні деполяризація шлуночків зумовлена швидким входом іонів Na⁺ через потенціалкеровані натрієві канали, що формує фазу 0 потенціалу дії. Уповільнення відкривання або проведення через ці канали подовжує початкову частину електричної активності і збільшує тривалість комплексу QRS як складової інтервалу QT. Реполяризація шлуночків включає плато та кінцеві фази потенціалу дії і залежить від балансу між входом Ca²⁺ через L-тип кальцієвих каналів і виходом K⁺ через різні калієві канали. Зменшення швидкості виходу K⁺ або подовження кальцієвого струму сповільнює повернення мембранного потенціалу до вихідного рівня, що безпосередньо подовжує зубець T. Інтервал QT змінюється саме тоді, коли уповільнюється будь-яка з двох електричних фаз — деполяризація або реполяризація, оскільки він є їх сумарним часовим відображенням. Ізольоване порушення лише механічних процесів скорочення або розслаблення не може вплинути на тривалість цього інтервалу, бо він формується виключно електричними подіями. Отже, подовження інтервалу QT є прямим наслідком зменшення швидкості як деполяризації, так і реполяризації шлуночків, оскільки саме ці процеси визначають тривалість електричної активності міокарда.