Біля інфікованої рани збільшилися регіонарні лімфовузли. Під час гістологічного дослідження в них виявлено збільшення кількості макрофагів, лімфоцитів і лімфатичних фолікулів у кірковому шарі, а також велику кількість плазматичних клітин. Який процес у лімфатичних вузлах відображують виявлені гістологічні зміни?

Чому це правильна відповідь

У даному випадку описано імунну відповідь на інфекційний агент, при якій лімфатичні вузли виконують ключову функцію периферичних імунних органів, що забезпечують відбір, презентацію антигену та активацію наївних лімфоцитів. Класичним проявом цього процесу є реактивна гіперплазія — збільшення маси лімфоїдної тканини за рахунок проліферації клітин, що відображає активацію адаптивного імунітету. Антигенна стимуляція запускає клональну експансію Т- і В-лімфоцитів, а також інтенсивну диференціацію В-клітин у плазматичні клітини. На молекулярному рівні антиген презентується макрофагами та дендритними клітинами через MHC II, що активує CD4⁺ Т-хелпери. Вони, у свою чергу, продукують цитокіни (IL-2, IL-4, IL-6), які стимулюють проліферацію В-клітин та їх ізотипний перехід. Це забезпечує синтез антитіл високої афінності та формування гуморальної відповіді. Макрофаги, які виявляються у збільшеній кількості, є як фагоцитами, так і професійними антиген-презентуючими клітинами, що підтримують активаційний мікрооточення. Зміни гомеостазу в лімфовузлі включають інтенсивну клітинну проліферацію, збільшення синтезу білків (імуноглобулінів), активацію метаболічних шляхів та інтенсивну інтерклітинну сигналізацію. Поява великої кількості плазматичних клітин є ознакою активної продукції антитіл, що типово для вторинного імунного відповіду, а не для первинної реакції. Це відрізняє антигенну стимуляцію від неінфекційних причин збільшення лімфовузлів. Клінічно такі зміни проявляються лімфаденопатією у прилеглій ділянці до інфекції, що відображає локальну імунну активацію та посилений захист організму. Важливо, що при антигенній стимуляції архітектура вузла зберігається, а збільшення є симетричним і обмеженим природою стимулу. Правильний варіант обґрунтований тим, що описані морфологічні зміни — проліферація лімфоцитів, гіперплазія фолікулів, збільшення макрофагів і велика кількість плазматичних клітин — є типовими ознаками антигенної стимуляції, а не патологічної трансформації або дефіциту імунної системи.