MedOnline Тренуватись онлайн

У дитини 10-ти років поставлено пробу Манту (з туберкуліном). Через 48 годин на місці введення туберкуліну з’явилася папула розміром до 8 мм у діаметрі. Який тип реакції гіперчутливості розвинувся після введення туберкуліну?

Чому це правильна відповідь

У даному випадку має місце реакція гіперчутливості IV типу, відома як сповільнена клітинно-опосередкована імунна відповідь. Її ключовою ознакою є повільний розвиток — клінічні прояви виникають через 24–72 години після експозиції антигену, що повністю відповідає часового інтервалу появи папули після проби Манту. Гіперчутливість IV типу опосередковується сенсибілізованими Т-лімфоцитами CD4+ Th1, які при повторній зустрічі з антигеном виділяють цитокіни (IFN-γ, IL-2), активуючи макрофаги і формуючи локальну запальну реакцію. На молекулярному рівні повторне введення туберкуліну призводить до активації специфічних Т-клітин, які вже були сенсибілізовані до антигенів М. tuberculosis унаслідок контакту з мікобактерією (вакцинація БЦЖ або інфікування). Виділені цитокіни спричиняють хемотаксис моноцитів і макрофагів, посилюють експресію адгезивних молекул та індукують продукцію оксиду азоту і протеолітичних ферментів, що веде до утворення щільної клітинної інфільтрації. На тканинному рівні це проявляється утворенням папули — щільного, індуратного вогнища, сформованого переважно за рахунок інфільтрації мононуклеарів і локального набряку. Відсутність значного ексудату та відносно обмежені процеси некрозу відрізняють цю відповідь від негайної IgE-опосередкованої реакції. Також важливо, що реакція Манту не опосередковується антитілами, тому не має ознак васкулітів, фібриноїдного некрозу або вираженого ексудативного компоненту. Основним функціональним наслідком такої реакції є затримка розмноження внутрішньоклітинних патогенів за рахунок активації макрофагів, що має захисне значення. Однак надмірна активація може призвести до тканинного пошкодження, що відіграє роль у патогенезі туберкульозу із гранулематозом. У контексті діагностики поява папули відображає наявність сенсибілізації організму до туберкульозних антигенів. Таким чином, реакція гіперчутливості IV типу є правильною відповіддю, оскільки описана сповільнена індуративна реакція, опосередкована Т-лімфоцитами і макрофагами, яка проявляється через 48 годин. Інші типи гіперчутливості передбачають гуморальні механізми, швидкий розвиток або імунні комплекси, що не відповідає клініко-патогенетичній картині проби Манту.

Чому інші варіанти не підходять

Реакція гіперчутливості II типу
Гіперчутливість II типу опосередковується антитілами, що зв’язуються з клітинними антигенами і запускають цитотоксичні реакції, частіше з гемолізом або цитолізом. Її розвиток не залежить від клітинного імунітету і не має 48-годинної затримки, що робить цей варіант неприйнятним.
Реакція типу сироваткової хвороби
Сироваткова хвороба є проявом гіперчутливості III типу, з утворенням імунних комплексів, васкулітом і системними проявами. Вона не має локалізованої папули і не розвивається через 48 годин після контакту з антигеном.
Атопічна реакція
Атопічна реакція є IgE-опосередкованою гіперчутливістю негайного типу з розвитком протягом хвилин-годин після контакту з алергеном. Вона супроводжується набряком, свербежем, еозинофілією, але не щільною папулою через 48 годин.
Реакція типу феномен Артюса
Феномен Артюса є локальною реакцією імунних комплексів (III тип), що характеризується некрозом і фібриноїдним запаленням у місці введення антигену. Він розвивається швидше, ніж Манту, і має зовсім іншу морфологічну картину.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Реактивність і алергія