Після вживання ацетилсаліцилової кислоти у пацієнта з'явився біль у ділянці шлунка як наслідок загострення виразкової хвороби. Що лежить в основі ульцерогенності вказаного препарату?

Чому це правильна відповідь

Ацетилсаліцилова кислота є незворотним інгібітором циклооксигенази обох ізоформ (ЦОГ-1 і ЦОГ-2) шляхом ацетилювання серину в активному центрі ферменту, що повністю блокує синтез простагландинів (PgE2, PgI2) і тромбоксану А2 з арахідонової кислоти. У слизовій оболонці шлунка та дванадцятипалої кишки конститутивна ЦОГ-1 забезпечує фізіологічний синтез PgE2 та PgI2, які виконують захисну функцію: стимулюють секрецію муцину та бікарбонатів, підтримують адекватний кровотік у мікроциркуляторному руслі слизової, пригнічують секрецію соляної кислоти парієтальними клітинами та стимулюють регенерацію епітелію. Пригнічення ЦОГ-1 ацетилсаліциловою кислотою призводить до різкого зниження рівня захисних простагландинів, внаслідок чого зростає агресивність шлункового соку, зменшується бар’єрна функція слизу, порушується трофіка слизової та розвивається локальне ішемічне пошкодження з формуванням ерозій та виразок. Ульцерогенна дія має чіткий дозозалежний характер і посилюється при наявності вже існуючої виразкової хвороби або ерозивно-геморагічного гастриту, оскільки захисні механізми слизової вже були ослаблені. На відміну від селективних інгібіторів ЦОГ-2, неселективні НПЗЗ, зокрема ацетилсаліцилова кислота, викликають пряме пошкодження епітелію також за рахунок місцевої дії неіонізованої форми молекули в кислому середовищі шлунка, але основним і системним механізмом ульцерогенності залишається саме пригнічення синтезу простагландинів. Фармакокінетично ацетилсаліцилова кислота швидко всмоктується в шлунку та тонкій кишці, зазнає пресистемного гідролізу до саліцилової кислоти, має високу здатність зв’язуватись з білками плазми, метаболізується в печінці з утворенням кон’югатів із гліцином та глюкуроновою кислотою, виводиться нирками; при тривалому прийомі навіть низьких доз зберігається кумулятивне пригнічення ЦОГ-1 у тромбоцитах і ентероцитах протягом усього життєвого циклу клітин. Клінічно ульцерогенність проявляється болем в епігастрії, печією, нудотою, а при тяжкому ураженні — шлунково-кишковою кровотечею. Для профілактики використовують ентеросолюбільні форми, найнижчі дози та комбінацію з інгібіторами протонної помпи або мизопростолом (синтетичний аналог PgE1). Саме антипростагландиновий механізм є ключовим у патогенезі НПЗЗ-індукованих виразок, що чітко відрізняє його від інших варіантів відповіді.