У людини в стані спокою збільшена робота м'язів, що забезпечують вдих. Що з наведеного може бути причиною цього?

Чому це правильна відповідь

Звуження дихальних шляхів (бронхообструктивний синдром) різко підвищує опір повітряному потоку, який пропорційний четвертому ступеню радіуса за законом Пуазейля; це призводить до зростання еластичного та резистивного компонентів роботи дихання. На вдиху для подолання підвищеного опору та створення достатнього альвеолярного негативного тиску активуються основні (діафрагма, міжреберні м’язи) та допоміжні (m. scaleni, m. sternocleidomastoideus, m. pectoralis minor) вдихальні м’язи з більшим рекрутингом моторних одиниць і підвищенням енергетичних витрат. Одночасно зростає внутрішньоплевральний негативний тиск (до -30…-50 см вод.ст. замість -5…-10 у нормі), що сприяє розширенню дихальних шляхів у фазі вдиху за рахунок тракції радіальних зв’язків, але вимагає значно більшої роботи м’язів. Підвищена робота вдихальних м’язів клінічно проявляється втягненням міжреберних проміжків, над- і підключичних ямок, використанням допоміжної мускулатури навіть у спокої, що є компенсаторною реакцією на обструкцію. Саме збільшення опору на вдиху є провідною причиною зростання роботи вдихальних м’язів у спокої, тоді як при інших варіантах або опір не підвищений, або робота дихання зростає переважно за рахунок частоти чи глибини, а не інспіраторного зусилля.