Під час огляду хворого лікар запідозрив синдром Іценка-Кушинга. Визначення якої речовини в крові хворого підтвердить припущення лікаря?

Чому це правильна відповідь

Синдром Іценка-Кушинга характеризується надмірною продукцією кортизолу корою наднирників через гіперстимуляцію адренокортикотропним гормоном (АКТГ) з гіпофіза чи ектопічне джерело. Кортизол як основний глюкокортикоїд підвищується в крові через активацію холестерин-естерази в пучковій зоні кори наднирників, що збільшує надходження холестерину в мітохондрії для синтезу прегненолону за ферментом CYP11A1. На клітинному рівні АКТГ зв’язується з MC2-рецепторами на адренокортикоцитах, активуючи аденілатциклазу через Gs-білок, підвищуючи цАМФ та протеїнкіназу A, що фосфорилює транскрипційні фактори для експресії ферментів стероїдогенезу. Це призводить до хронічного підвищення вільного кортизолу в плазмі, оскільки перевищує ємність кортизол-зв’язуючого глобуліну. Регуляція на системному рівні порушується через втрату негативного зворотного зв’язку: високий кортизол нормально пригнічує секрецію КРГ у гіпоталамусі та АКТГ у гіпофізі через глутаматергічні та GABA-ергічні нейрони, але при пухлинній гіперсекреції АКТГ цей механізм не спрацьовує. Внаслідок цього кортизол залишається постійно підвищеним, викликаючи катаболізм білків, глюконеогенез та перерозподіл жиру. Визначення кортизолу в крові (ранковий рівень чи добова екскреція) підтверджує гіперсекрецію, оскільки саме кортизол є кінцевим ефектором осі гіпоталамус-гіпофіз-наднирники в пучковій зоні. Зміна рівня відбувається за рахунок порушення зворотного гальмування, що робить кортизол єдиним маркером для діагностики наднирникової гіперфункції глюкокортикоїдного типу.