У пацієнта різко знизився вміст Са2+ в крові. До збільшення секреції якого гормону це призведе?

Чому це правильна відповідь

Різке зниження концентрації іонізованого кальцію в плазмі крові є ключовим пусковим механізмом активації прищитоподібних залоз. Це порушення відноситься до ендокринних змін, пов’язаних із дисбалансом кальцій-фосфатного обміну. Центральною ланкою є зменшення частоти відкривання кальцій-залежних каналів на мембранах головних клітин прищитоподібних залоз, що знижує інгібуючий вплив Ca²⁺ і стимулює секрецію паратгормону (ПТГ). На молекулярному рівні зниження Ca²⁺ активує CaSR (calcium-sensing receptor), чутливий до позаклітинного кальцію. При низькому рівні Ca²⁺ CaSR недостатньо активований, що запускає каскад із зменшенням активності фосфоліпази C, зміною внутрішньоклітинного рівня цАМФ, та посиленим екзоцитозом ПТГ. Паратгормон діє на кісткову тканину, нирки та опосередковано на кишечник, забезпечуючи підвищення кальцію до фізіологічного рівня. У кістках ПТГ стимулює остеобластичні клітини до експресії RANKL, що активує остеокласти та посилює резорбцію кісткової тканини, вивільняючи кальцій. У нирках він підвищує реабсорбцію Ca²⁺ у дистальних канальцях і знижує реабсорбцію фосфату, що зменшує його концентрацію в крові та попереджає утворення нерозчинних солей кальцію. Також ПТГ стимулює утворення кальцитріолу в нирках, підвищуючи абсорбцію кальцію в кишечнику. Це пояснює, чому саме підвищення секреції паратгормону є фізіологічною і необхідною компенсаторною реакцією на гіпокальціємію. Жоден інший гормон із варіантів відповіді не забезпечує швидкого та ефективного відновлення рівня Ca²⁺ у плазмі, що робить саме ПТГ правильним варіантом.