У хворого вдень піднялася температура тіла до 39 С і через 6 годин повернулася до норми. На другу добу напад повторився: в період пароксизму температура досягла 41 С, період апірексії настав через 8 годин. Як називається такий тип температурної кривої?

Чому це правильна відповідь

Такий тип температурної кривої належить до порушень терморегуляції, що розвиваються як наслідок системного запального процесу з активацією ендогенних пірогенів та зміною точки терморегуляції в гіпоталамусі. Патофізіологічно це гарячка, що характеризується чергуванням періодів гіпертермії та апірексії, де температура повністю повертається до норми між нападами. В основі лежить ритмічна пульсуюча активація і дезактивація IL-1, TNF-α, IL-6, що змінюють активність циклооксигенази та синтез простагландину E2, який формує нову «установну точку» температури. Динаміка температури при інтермітуючій гарячці відображає швидке підвищення температури внаслідок інтенсивного теплопродукування та вазоконстрикції, що обмежує тепловіддачу. Після завершення фази пірогенної стимуляції гіпоталамус повертається до нормальної точки регуляції, що призводить до активної вазодилатації, потовиділення і швидкого зниження температури. Повне повернення до норми між епізодами є ключовою діагностичною ознакою, що відрізняє цей тип гарячки від інших форм. На молекулярному рівні періодичність пов’язана з циклічною продукцією пірогенів внаслідок персистуючого інфекційного агенту або його токсинів. Це може супроводжуватися коливаннями метаболічного статусу, посиленням гліколізу, лактатацидозом і змінами судинного тонусу, однак між епізодами стан організму стабілізується, що забезпечує нормалізацію температури. Порівняно з гектичним типом, де температура коливається, але рідко повертається до норми, інтермітуючий тип має більш виражені фази повної апірексії. Клінічно інтермітуюча гарячка асоціюється з періодичними інфекційними процесами, зокрема малярією, септикопіємією, інфекційним ендокардитом. Системна відповідь включає тахікардію, катаболізм білків, зміну судинної проникності та активацію симпато-адреналової системи, але між епізодами ці зміни частково компенсуються. Таким чином, опис повторних епізодів значної гіпертермії з повним поверненням до норми впродовж доби є патогномонічним для інтермітуючого типу температурної кривої, що і робить цей варіант правильним у контексті задачі.