Хворому на туберкульоз, в анамнезі якого була відкрита легенева форма захворювання, проведено мікроскопічне дослідження мокротиння з метою визначення збудника. Який метод фарбування доцільно при цьому використовувати?

Чому це правильна відповідь

Збудником туберкульозу є Mycobacterium tuberculosis, що належить до бактерій і характеризується як грампозитивна за будовою клітинної стінки, але не фарбується типовим методом Грама через унікальний хімічний склад оболонки. Це тонкі прямі або злегка зігнуті палички, що не утворюють спор і не мають джгутиків. Їх клітинна стінка містить велику кількість ліпідів, зокрема міколові кислоти, які надають кислотостійкості та визначають особливі тинкторіальні властивості. Основними факторами патогенності мікобактерій є високий вміст ліпідів клітинної стінки, корд-фактор, сульфатиди та здатність до внутрішньоклітинного виживання в макрофагах. Відсутність класичних екзотоксинів компенсується індукцією хронічного гранульоматозного запалення. Саме кислотостійка клітинна стінка забезпечує резистентність збудника до фагоцитозу і дії багатьох антимікробних чинників. Патогенез туберкульозу пов’язаний з аерогенним шляхом проникнення мікобактерій у легені, де вони фагоцитуються альвеолярними макрофагами, але не знищуються, а зберігаються та розмножуються. Формування специфічних туберкульозних гранульом є результатом клітинної імунної відповіді за участю Т-лімфоцитів. При відкритій формі захворювання мікобактерії масово виділяються з мокротинням, що робить мікроскопічну діагностику особливо інформативною. Для лабораторної діагностики ключовим матеріалом є мокротиння, у якому збудник виявляють шляхом прямої бактеріоскопії. Метод Ціля - Нільсена дозволяє виявити кислотостійкі бактерії завдяки фарбуванню карболовим фуксином із подальшою обробкою кислотою та контрастним барвником. У результаті мікобактерії зберігають червоне забарвлення на синьому фоні, що є характерною та діагностично значущою ознакою. Імунітет при туберкульозі переважно клітинний, опосередкований Т-хелперами та активованими макрофагами. Післяінфекційний імунітет є нестійким і не запобігає повторному інфікуванню. Для специфічної профілактики застосовується жива вакцина БЦЖ. Саме наявність кислотостійких мікобактерій у мокротинні та необхідність їх виявлення зумовлює використання методу Ціля - Нільсена як єдиного правильного вибору.