У хворого лікар діагностував гостру гонорею. З анамнезу стало відомо, що раніше він переніс гонорею і вилікування було повним. До якої категорії інфекцій можна віднести це нове захворювання?

Чому це правильна відповідь

Neisseria gonorrhoeae є грамнегативною бактерією з морфологією бобоподібних диплококів, що розташовуються парами з увігнутими сторонами одна до одної, не утворює спор, капсул чи джгутиків, але має пілі для адгезії до епітелію слизових оболонок. Збудник є облігатним патогеном людини, передається переважно статевим шляхом і після адекватного антибіотикотерапії повністю елімінується з організму. Через високу антигенну варіабельність пілів та поверхневих протеїнів Opa після перенесеної інфекції не формується стійкий імунітет, що дозволяє повторне зараження тим самим чи іншим штамом гонокока. Факторами патогенності є пілі типу IV для адгезії та інвазії, Opa-протеїни для проникнення в клітини, ліпоолігосахарид з ендотоксичною активністю, що викликає інтенсивне запалення, а також система фазової та антигенної варіації для уникнення імунної відповіді. Збудник має тропність до циліндричного епітелію уретри, цервікального каналу та інших слизових сечостатевих шляхів. Патогенез гострої гонореї полягає в місцевому ураженні з масивною нейтрофільною ексудацією та гнійним виділенням, без персистенції в організмі після повного вилікування. Діагностика включає бактеріоскопію мазків з виявленням внутрішньоклітинних грамнегативних диплококів, посів на селективні середовища з ідентифікацією за оксидазопозитивністю та ферментацією лише глюкози. Повне вилікування підтверджується негативними контрольними дослідженнями через певний час після терапії. Серологічні методи неефективні через антигенну мінливість, ПЛР використовується для виявлення ДНК в атипових чи хронічних випадках. Імунітет при гонореї короткочасний і неповний, переважно гуморальний з продукцією антитіл до пілів та LOS, але через варіабельність антигенів не запобігає реінфекції. Післяінфекційний імунітет відсутній, повторні епізоди захворювання часті при ризикованій поведінці. Вакцини немає через антигенну мінливість, профілактика базується на бар’єрних методах та лікуванні партнерів. Правильність варіанту Реінфекція зумовлена розвитком нового епізоду гострої гонореї після повного вилікування попереднього, тобто після елімінації збудника та нового зараження від зовнішнього джерела. Відсутність стійкого імунітету та повна елімінація після терапії роблять реінфекцію типовим механізмом повторного захворювання при гонококовій інфекції, на відміну від рецидиву чи суперінфекції.