Після проведення туберкулінової проби (проба Манту) у дитини через 48 годин на місці ведення туберкуліну утворилася папула до 10 мм у діаметрі. Який механізм гіперчутливості лежить в основі розвитку вказаних змін?
- А Антитілозалежна цитотоксичність
- Б Імунокомплексна цитотоксичність
- В Гранулематоз
- Г Клітинна цитотоксичність Правильна
- Д Анафілаксія
Чому це правильна відповідь
Позитивна проба Манту з папулою до 10 мм через 48–72 години є класичним проявом гіперчутливості сповільненого типу (ГЗТ, IV тип за Кумбсом і Джелом), в основі якої лежить механізм клітинної цитотоксичності, опосередкований Т-лімфоцитами. При попередній сенсибілізації мікобактеріями (вакцинація БЦЖ або латентна інфекція) антигени туберкуліну (PPD) презентуються дендритними клітинами та макрофагами на MHC-I та MHC-II сенсибілізованим Т-лімфоцитам пам’яті (переважно CD4+ Th1 та CD8+ CTL). Активація Th1 призводить до секреції IFN-γ, який сильно активує макрофаги через JAK-STAT шлях, підвищуючи експресію Fc-рецепторів, продукцію NO-синтази, TNF-α, IL-1 та реактивних форм кисню. Активовані макрофаги та CD8+ CTL безпосередньо здійснюють цитотоксичність щодо інфікованих клітин, що містять антигени мікобактерій. Одночасно IFN-γ та TNF-α підвищують проникність судин, викликають хемотаксис моноцитів і лімфоцитів, формуючи периваскулярну інфільтрацію з утворенням папули. Клінічно це проявляється локальним затвердінням, гіперемією та інфільтрацією через 24–72 години. Тривале існування ГЗТ призводить до формування гранульом з епітеліоїдними та гігантськими клітинами Лангханса, казеозного некрозу та фіброзу. Ключовою патогенетичною ознакою є саме Т-клітинна залежність реакції без участі антитіл та негайної дегрануляції опасистих клітин, що відрізняє її від усіх інших типів гіперчутливості.