У хворого на цукровий діабет після введення інсуліну настала непритомність, спостерігаються судоми. Який результат біохімічного аналізу крові на вміст цукру?

Чому це правильна відповідь

У даному випадку має місце гостре порушення вуглеводного обміну у вигляді гіпоглікемічного стану, що належить до екстремальних патофізіологічних станів. Введення інсуліну призвело до різкого зниження концентрації глюкози в крові нижче фізіологічно допустимого рівня, що є критичним для функціонування центральної нервової системи. Основним механізмом розвитку цього стану є надмірна інсулін-опосередкована утилізація глюкози периферичними тканинами та пригнічення глікогенолізу і глюконеогенезу в печінці. Інсулін активує транспортери глюкози в м’язовій і жировій тканині та блокує вихід глюкози з печінки, що швидко виснажує рівень глікемії в крові. Зниження концентрації глюкози до рівня близько 1,5 ммоль/л призводить до розвитку нейроглікопенії, оскільки нейрони практично не мають запасів глікогену і повністю залежать від постійного надходження глюкози з крові. Дефіцит глюкози порушує синтез АТФ у нервових клітинах, викликає дисфункцію іонних насосів та генералізовану деполяризацію нейронів. Клінічно це проявляється втратою свідомості та судомним синдромом, що є типовими ознаками тяжкої гіпоглікемії. Судоми зумовлені неконтрольованою електричною активністю нейронів кори головного мозку на тлі енергетичного голодування. Саме показник 1,5 ммоль/л відповідає тяжкій гіпоглікемії, яка здатна викликати непритомність і судоми. Інші значення глікемії або відповідають нормі, або гіперглікемії, або не є достатньо низькими для розвитку описаного екстремального стану, тому не можуть пояснити клінічну картину після введення інсуліну.