MedOnline Тренуватись онлайн

При розтині тіла жінки 40-а років, яка страждала на ревматоїдний артрит, знайдена збільшена щільна селезінка. На розрізі її тканина коричнево-червоного кольору зі збільшеними фолікулами, які мають вигляд напівпрозорих сірувато-білуватих зерен. Вкажіть, який з перелічених патологічних процесів найбільш вірогідний?

Чому це правильна відповідь

Сагова селезінка є класичним морфологічним проявом амілоїдозу селезінки, при якому відкладання амілоїду відбувається переважно в межах фолікулів, тобто у білій пульпі. Макроскопічно селезінка при цьому збільшена, щільна, на розрізі її тканина має сірувато-білуваті, напівпрозорі зернисті вогнища, що нагадують зерна саго. В описаному випадку збільшені фолікули з напівпрозорими сірувато-білими «зернами» є типовою ознакою саме цього виду ураження. Коричнево-червоний фон тканини відповідає збереженій червоній пульпі, тоді як патологічні зміни локалізуються у фолікулах. Мікроскопічно спостерігається відкладання аморфного еозинофільного матеріалу між ретикулярними волокнами, що метахроматично забарвлюється і дає позитивну реакцію на конго-рот, з подальшим проявом зеленої бірефрингенції в поляризованому світлі. При прогресуванні амілоїдозу відбувається атрофія лімфоїдної тканини, порушення архітектоніки фолікулів і функціональна недостатність органу. Фолікули збільшуються, проте їх структура стає гомогенною, блідо-гіаліноподібною, що і формує описаний макроскопічний вигляд. Етіологічно цей варіант амілоїдозу є вторинним (AA-амілоїдоз) і розвивається при хронічних запальних захворюваннях, таких як ревматоїдний артрит, туберкульоз, остеомієліт. Активація макрофагів і хронічна продукція гострофазових білків, зокрема сироваткового амілоїдного білка, призводить до його персистенції і відкладання в тканинах. Тому клінічні дані ревматоїдного артриту повністю узгоджуються з морфологічним діагнозом. Ускладненням є прогресуюче порушення функції селезінки, схильність до інфекційних процесів, гіперспленізм, анемія та тромбоцитопенія. При генералізованому амілоїдозі можливе ураження нирок, печінки, серця, шлунково-кишкового тракту, що призводить до органної недостатності та смерті. В описаному випадку саме наявність збільшеної щільної селезінки з підвищеними фолікулами у вигляді напівпрозорих сірувато-білих зерен однозначно відповідає саговій селезінці. Інші форми амілоїдозу селезінки мають іншу топографію відкладання білка і відмінні макроскопічні характеристики, тому не відповідають опису.

Чому інші варіанти не підходять

Порфірна селезінка
Порфірна селезінка характеризується відкладанням амілоїду переважно в червоній пульпі та периваскулярно, що надає органу вигляд блідо-жовтого воску на розрізі. У ній не спостерігається зернистих фолікулярних структур, характерних для сагового типу, тому описаний макроскопічний вигляд їй не відповідає.
Гіаліноз селезінки
Гіаліноз проявляється відкладанням щільного, однорідного білкового матеріалу в стінках судин та стромі, часто без значного збільшення органа. Він не утворює напівпрозорих фолікулярних зерен, а тканина на розрізі має гомогенний блискучий вигляд, що відрізняє його від амілоїдозу.
Глазурна селезінка
Глазурна селезінка характеризується відкладанням фібрину або гіаліну на капсулі органа, що створює вигляд «покриття глазур'ю». Внутрішня структура селезінки при цьому не змінена, фолікули не збільшені, немає зернистих напівпрозорих вогнищ, тому вона не відповідає описаному випадку.
Сальна селезінка
Сальна селезінка характеризується масивним відкладанням амілоїду в червоній пульпі, що надає тканині вигляд жовтувато-сального, щільного і гомогенного матеріалу. Вона не має фолікулярних сіруватих зерен, тому відрізняється від сагової селезінки макроскопічно і топографічно.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Патологія екстрацелюлярного матриксу