MedOnline Тренуватись онлайн

У хворого з діагнозом хвороба Іценка-Кушинга (гіперпродукція гормонів корою наднирників) в крові визначено підвищену концентрацію глюкози, кетонових тіл, натрію. Який біохімічний механізм є провідним у виникненні гіперглікемії?

Чому це правильна відповідь

Хвороба Іценка-Кушинга характеризується надлишковою продукцією кортизолу наднирниками, який чинить потужний глюкокортикоїдний ефект і є найсильнішим фізіологічним стимулятором глюконеогенезу в печінці. Кортизол індукує експресію ключових ферментів глюконеогенезу (глюкозо-6-фосфатаза, фруктозо-1,6-бісфосфатаза, фосфоенолпіруваткарбоксикіназа (ФЕПКК), піруваткарбоксилаза) через активацію транскрипційних факторів GR та C/EBP, а також підвищує доступність субстратів, посилюючи протеоліз у м’язах (аланін, глутамин) і ліполіз у жировій тканині (гліцерол). Основними субстратами глюконеогенезу стають лактат (цикл Корі), аланін (глюкозо-аланіновий цикл) і гліцерол; піруваткарбоксилаза (мітохондрії) перетворює піруват у оксалоацетат за участю біотину та АТФ, ФЕПКК (цитозоль) утворює фосфоенолпіруват за участю ГТФ, далі реакції йдуть у зворотному напрямку гліколізу до глюкозо-6-фосфату, який гідролізується глюкозо-6-фосфатазою (ЕР) до вільної глюкози. Одночасно кортизол пригнічує утилізацію глюкози периферичними тканинами шляхом зниження транслокації GLUT4 та індукції інсулінорезистентності, що посилює гіперглікемію. Підвищення кетонових тіл пояснюється стимуляцією ліполізу та β-окиснення жирних кислот у печінці з утворенням надлишку ацетил-КоА, що перевищує можливості циклу Кребса і спрямовується в кетогенез (ГМГ-КоА-синтаза). Гіпернатріємія зумовлена мінералокортикоїдним ефектом надлишку кортизолу та вторинним альдостеронізмом. Регуляція глюконеогенезу кортизолом відбувається на транскрипційному рівні (протягом годин) і є значно потужнішою, ніж короткочасна активація глікогенолізу адреналіном чи глюкагоном. Саме посилення глюконеогенезу є провідним механізмом стійкої гіперглікемії при хронічному гіперкорицизмі, що може призводити до вторинного цукрового діабету (стероїдний діабет).

Чому інші варіанти не підходять

Глікогеноліз
Глікогеноліз (глікогенфосфорилаза) активується гостро глюкагоном та адреналіном через cAMP і фосфорилювання, але запаси глікогену в печінці обмежені і вичерпуються за 12–24 години; при хронічному гіперкорицизмі кортизол не є основним активатором глікогенолізу і гіперглікемія підтримується саме глюконеогенезом.
Глікогенез
Глікогенез (глікогенсинтаза) активується інсуліном і пригнічується кортизолом та глюкагоном; при хворобі Іценка-Кушинга синтез глікогену різко знижений, що протилежно необхідному для гіперглікемії механізму.
Аеробний гліколіз
Аеробний гліколіз (окислення глюкози до пірувату з подальшим входом у цикл Кребса) пригнічується кортизолом у периферичних тканинах через інсулінорезистентність; у печінці піруват спрямовується не в гліколіз, а в глюконеогенез.
Гліколіз
Анаеробний гліколіз до лактату не є джерелом підвищення глюкози в крові; навпаки, лактат використовується як субстрат глюконеогенезу в печінці при дії кортизолу.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Молекулярні механізми дії гормонів