Під час хвороби Іценко-Кушинга (гіперфункція кори наднирників із підвищеною продукцією кортикостероїдів) виникає гіперглікемія. Який процес стимулюється в цьому разі?

Чому це правильна відповідь

При хворобі Іценко-Кушинга різко підвищується секреція кортизолу наднирниками, що призводить до катаболічного ефекту та глюкокортикоїдної гіперглікемії. Кортизол індукує експресію ключових ферментів глюконеогенезу в печінці (фосфоенолпіруваткарбоксикіназа — ПЕПЦК, фруктозо-1,6-бісфосфатаза, глюкозо-6-фосфатаза, піруваткарбоксилаза) через активацію транскрипційного фактора CREB та коактиватора PGC-1α. Одночасно кортизол стимулює протеоліз у скелетних м’язах і ліполіз у жировій тканині, забезпечуючи надходження глюкогенних амінокислот (аланін, глутамін) та гліцеролу як субстратів глюконеогенезу. Механізм глюконеогенезу включає перетворення пірувату → оксалоацетат (піруваткарбоксилаза, мітохондрії, кофермент — біотин), транспорт оксалоацетату в цитозоль у вигляді малату або аспартату, далі оксалоацетат → фосфоенолпіруват (ПЕПЦК, з витратою ГТФ), і зворотний шлях гліколізу до глюкозо-6-фосфату з подальшим гідролізом глюкозо-6-фосфатазою до вільної глюкози, яка виводиться в кров. Кортизол одночасно пригнічує гліколіз (знижує експресію глюкокінази, фосфофруктокінази-1, піруваткінази) та активує глікогеноліз (через індукцію глікогенфосфорилази), що ще більше підвищує глюкозу крові. Регуляція глюконеогенезу кортизолом здійснюється переважно на транскрипційному рівні (збільшення синтезу ПЕПЦК та глюкозо-6-фосфатази) та алостерично (високий ацетил-КоА активує піруваткарбоксилазу). Клінічно це проявляється стійкою гіперглікемією натще, зниженням толерантності до глюкози, стероїдним діабетом, катаболією м’язів, остеопорозом, центральним ожирінням та атрофією кінцівок. Саме глюконеогенез є основним процесом, що стимулюється надлишком кортизолу і безпосередньо відповідає за розвиток гіперглікемії при хворобі Іценко-Кушинга.