У жінки віком 40 років хвороба Іценка-Кушинга стероїдний діабет. Під час біохімічного обстеження виявлено гіперглікемію та гіпохлоремію. Який із наведених нижче процесів активується у таких хворих найперше?
- А Глікогеноліз
- Б Реабсорбція глюкози
- В Транспорт глюкози в клітину
- Г Гліколіз
- Д Глюконеогенез Правильна
Чому це правильна відповідь
Стероїдний діабет при хворобі Іценка–Кушинга виникає внаслідок надлишку глюкокортикоїдів, насамперед кортизолу. Кортизол є одним із найпотужніших гормональних активаторів глюконеогенезу — процесу синтезу глюкози з невуглеводних попередників, таких як амінокислоти, лактат та гліцерол. Його дія спрямована на збільшення доступності субстратів і стимуляцію ключових ферментів глюконеогенезу, що швидко призводить до гіперглікемії. Основний механізм полягає у транскрипційній активації ферментів фосфоенолпіруваткарбоксикінази, фруктозо-1,6-бісфосфатази та глюкозо-6-фосфатази. Глюкокортикоїди зв’язуються з внутрішньоклітинним рецептором, переміщуються в ядро та підсилюють експресію генів ферментів глюконеогенезу. Одночасно кортизол активує протеоліз у м’язах, збільшуючи надходження амінокислот у печінку — це забезпечує потужний приплив субстратів для синтезу глюкози. Важливим є й електролітний компонент: кортизол має мінералокортикоїдну активність, що спричинює затримку натрію та втрату хлору, формуючи гіпохлоремію. Це супроводжує активацію глюконеогенезу, оскільки саме глюконеогенез найбільш чутливо реагує на надлишок кортизолу, і зміни водно-електролітного балансу не є першочерговим тригером, а наслідком його гормональної дії. Клінічно головним проявом є гіперглікемія, яка виникає не через порушений транспорт глюкози або її знижене споживання клітинами, а через надмірне утворення глюкози печінкою. Стимуляція глюконеогенезу є ранньою і домінуючою відповіддю на надлишок кортизолу, перевершуючи інші шляхи вуглеводного обміну, що й визначає правильність цього варіанта відповіді.