У жінки 22-х років виявлені збільшені лімфатичні вузли. Гістологічно: у лімфатичному вузлі наявні лімфоцити, гістіоцити, ретикулярні клітини, малі та великі клітини Ходжкіна, багатоядерні клітини Березовського-Штернберга, поодинокі осередки казеозного некрозу. Для якого захворювання характерні такі зміни?

Чому це правильна відповідь

Лімфогранулематоз є злоякісною лімфопроліферативною пухлиною, яка розвивається з клітин імунної системи і характеризується специфічним клітинним складом, що відрізняє його від інших неоплазій кровотворної тканини. Мікроскопічно ключовою ознакою є наявність клітин Ходжкіна та багатоядерних клітин Березовського-Штернберга, що формуються внаслідок пухлинної трансформації В-лімфоцитів у гермінативних центрах лімфоїдної тканини. Оточення цих клітин складається з реактивного клітинного інфільтрату, включно з лімфоцитами, гістіоцитами, ретикулярними клітинами, що демонструє змішану запально-пухлинну природу процесу. Макроскопічно лімфатичні вузли збільшені, щільні, іноді з осередками некрозу. Мікроскопічно характерні вогнища казеозного некрозу, що вказують на тяжкий ступінь деструкції тканини через порушення мікроциркуляції та виражену клітинну інфільтрацію. Клітини Березовського-Штернберга мають великі, часто дволопатеві ядра та виражені ядерця, що створює вигляд "совиного ока", і є патогномонічною ознакою цього захворювання. Патогенез лімфогранулематозу пов’язаний із клональною трансформацією В-лімфоцитів, порушенням їх диференціації та набуттям здатності до неконтрольованої проліферації. Навколишні клітини реактивного запалення залучаються в мікрооточення пухлини через продукцію цитокінів пухлинними клітинами, що пояснює наявність різноманітних клітинних елементів у біоптаті. Ускладненнями є генералізована лімфаденопатія, ураження печінки, селезінки, кісткового мозку, розвиток анемії, імунодефіциту та інфекційних ускладнень. При прогресуванні можливий некроз і фіброз лімфоїдної тканини, що знижує її функціональність. У контексті питання правильним є саме цей варіант, оскільки описаний біоптат містить характерний набір клітин, включаючи малі і великі клітини Ходжкіна та багатоядерні клітини Березовського-Штернберга, а також змішаний клітинний інфільтрат і казеозні некрози, що є типовими для лімфогранулематозу. Жоден інший варіант не демонструє цієї унікальної морфологічної картини.