На розтині жінки 33 років виявлено потовщення стінки шлунка в пілоричному відділі (на розрізі шари стінки помітні) з розростанням щільної білуватої тканини в підслизовому шарі і дрібними тяжами її в м'язовому шарі. Рельєф слизової оболонки збережений, складки ригідні, нерухомі. Яка макроскопічна форма пухлини в даному випадку?

Чому це правильна відповідь

У представленому випадку описано пухлинний процес із розростанням щільної білуватої тканини в підслизовому шарі шлунка з переходом дрібними тяжами у м'язовий шар. Макроскопічно така картина відповідає інфільтративному росту неепітеліальної пухлини, при якому новоутворена тканина проростає та просочує стінку органа, переважно не руйнуючи слизову оболонку. На відміну від епітеліальних пухлин, неепітеліальні часто локалізуються в підслизовому шарі та м’язах, викликаючи дифузне потовщення стінки органа та ригідність без поверхневих дефектів. Макроскопічно інфільтрат проявляється у вигляді ущільнених ділянок стінки зі збереженням поверхневого рельєфу слизової, але із втратою еластичності та рухливості складок. Це відображає інвазію пухлинних клітин у стромальні структури та заміщення нормальної тканини щільним фіброзним компонентом. Відсутність виразок або деструкції слизової пояснюється тим, що пухлина розвивається субмукозно, не викликаючи первинного руйнування епітеліального шару. Патогенез інфільтруючого росту полягає у поступовому проникненні пухлинних клітин між структурами підслизового та м'язового шарів із формуванням тяжів, що морфологічно відображається як "повзуче" поширення. У відповідь на пухлинну інвазію формується виражена десмопластична реакція з накопиченням колагенових волокон, що обумовлює щільність і білуватий колір тканини. Ригідність і нерухомість складок є наслідком структурного перетворення стінки та втрати нормальної перистальтичної здатності. Інфільтративний ріст небезпечний тим, що може викликати стеноз пілоричного відділу, порушення евакуації вмісту шлунка та виснаження хворого. Він також сприяє метастазуванню по лімфатичних шляхах і гематогенному поширенню, що визначає несприятливий прогноз. Збереження рельєфу слизової при виражених змінах підслизового шару є ключовою морфологічною ознакою, яка відрізняє інфільтрат від інших форм пухлин. Саме інфільтрат найбільш точно відображає описаний макроскопічний фенотип: потовщення стінки, проростання підслизового та м'язового шарів, щільна білувата тканина і ригідність складок при відсутності виразок або об’ємного вузлового утворення. Жодна інша форма з переліку не поєднує цих ознак настільки повно.