В результаті виснажливої м'язової роботи у робочого значно зменшилася буферна ємність крові. Надходженням якої кислої речовини в кров можна пояснити це явище?

Чому це правильна відповідь

У даній ситуації йдеться про класичний зсув метаболізму скелетних м’язів у бік анаеробного гліколізу, який активується при інтенсивній, виснажливій роботі, коли швидкість утворення АТФ у мітохондріях не встигає покривати потребу у енергії. У таких умовах піруват, кінцевий продукт гліколізу, не може бути ефективно окиснений у циклі Кребса, і під дією лактатдегідрогенази відновлюється до лактату із використанням НАДН, що дозволяє регенерувати НАД+ для підтримання гліколізу. Лактат вивільняється у кров, різко підвищуючи її кислотність. Лактат — це сильніший фактор метаболічного ацидозу, ніж піруват, оскільки надходження великої кількості молочної кислоти безпосередньо зменшує резерви бікарбонатної буферної системи. Основна буферна система крові — це система H2CO3/HCO3−, і коли в кров потрапляє надлишок Н+, він негайно зв’язується бікарбонатом. У результаті відбувається зниження буферної ємності, оскільки HCO3− витрачається на нейтралізацію молочної кислоти, що надходить з працюючих м’язів. Ключовим моментом є те, що саме лактат масово виходить у кров у умовах кисневої недостатності м’язів, і саме він визначає розвиток лактатацидозу. Піруват, на відміну від лактату, рідше накопичується у крові у значних концентраціях, оскільки або перетворюється на лактат, або іде в глюконеогенез у печінці. Інші метаболіти гліколізу чи циклу Кребса не здатні спричинити настільки значущий і швидкий зсув pH. Таким чином, зниження буферної ємності крові після інтенсивної роботи однозначно пояснюється надходженням у кров саме лактату. Він є головним кінцевим кислотоутворюючим продуктом анаеробного гліколізу та безпосередньо відповідальний за метаболічний ацидоз, що виникає при максимальному м’язовому навантаженні.